Українець поділився реальними заробітками у Польщі

115

“Уперше поїхав у Польщу 2014-го. Хотів підзаробити. Знайшов через ­посередників роботу в місті Кутно, між Лодзем і Варшавою. Працював малярем. Місяць фарбував стіни у хостелах для українців на м’ясокомбінаті. Жив там же. Привіз додому 600 доларів”, — розповідає Олександр Титжинський із Теребовлі Тернопільської області.

Має “карту поляка”, знає польську мову. Разом із дівчиною, Іриною Ковалишин, живе у Кракові, – пише Газета.юа.

Наступного року Олександр домовився про роботу ще в Україні, але роботодавець підвів.

Роздрукував своє резюме і роздавав по магазинах, закладах харчування. Шукав оголошення на сайтах. Але щоб швидко знайти роботу, звернувся до посередників. За вакансію заплатив 1200 грн. Заливав бетон на будівництві у центрі Кракова за 60 грн на годину.

“Прийшов у перший день без потрібного одягу та взуття, бо не сподівався, що працюватиму на будові. Бригадир подивився на мене, на моє взуття і сказав: “Нє, такі бути не пасують”. У Польщі на будівництвах дуже строгі правила безпеки. Потрібні каски, спеціальні черевики із залізними вставками на носках. Запитав, який у мене розмір взуття. Відповів, що 44. На другий день мені видали потрібне взуття. Літнє. Один черевик 42 розміру, а другий – 43. А на вулиці зима. Працював так десь три тижні. За годину отримував 10 злотих. Працював із 6 ранку до 9 вечора. За місяць подзвонили по резюме, яке розносив. Запрошував поляк Бартек. У нього своя фірма з виготовлення ланцюгів, кілець та карабінів із дроту. Працював у нього ввечері, після будівництва, зарплату отримував щодня, після виконаної роботи. Умови були значно кращі, ніж на будівництві. Сидів у теплі, мав час спілкуватися з іншими працівниками та й із Бартеком, випити кави”.

Після навчання у Ягелонському університеті працював бізнес-аналітиком.

“Зараз працюю у великій американській консалтинговій корпорації. У мої обов’язки входить аналіз, сортування та блокування інформації, якщо вона не відповідає поглядам компанії. Співробітники — переважно мої ровесники. Умови хороші. Починаючи від паркінгу, який пильнують, завершуючи баром, який постійно поповнюється за рахунок компанії. Там є кава, сендвічі, солодощі, крекери, снеки й багато інших смаколиків. Отримую понад 18 тисяч гривень”, – додає Олександр.

У вільний час подорожує із дівчиною та пише вірші.