“Для всіх, хто трошки розімлів від захоплених репортажів з Трускавця про те, як там у поті чола вчаться керувати державою фотографи, тамади, клоуни, няні, забудовники, аграрні рейдери та керівники адвокатських компаній Порнова-Богдана.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав український політичний діяч Тарас Чорновіл:
Просто уявіть собі подібну ситуацію на власному досвіді. От, наприклад, ви типовий гуманітарій, але доля розпорядилася так, що треба кардинально поміняти сферу діяльності. І ви приходите на курси з питань макроекономіки. Тривалістиь курсу дві годлини. Ще того ж дня вам прочитають годинний курс про фінансову систему України та годинку про бюджетну політику.
Ну і? Ви хоч трішечки просунетеся в розумінні цих важких дисциплін? Ні, якщо ви все будете слухняно нотувати, а потім пару разів проглянете конспект, то в телеефірі цілком реально зможете, напустити диму й використавши пару завчених термінів, зобразити імітацію компетентності. Усе. Ви хоч розумієте, який це абсурд – тижневі курси з управління державою для осіб, які ніколи не займалися державною, політичною чи громадською діяльністю. Ну це так, ніби мене після тижневої начитки лекцій призначити керівником якогось глобального кібернетичного проекту. Так, я зможу не надто компетентним у темі журналістам з дуже мудрим виглядом розповідати про цей проект. Але ж завдання – не розповідати, а здійснювати й очолювати!
А нам підготували дві й пів сотні неуків, які тепер, можливо (це ще не факт), зуміють загальними фразами розказувати про суть своєї роботи, але не виконувати її. Мені заперечать: там же й практичні заняття проходили. Так. А знаєте, що це все було? Насправді – гра в “Монополію” тільки з використанням назви конкретної країни, але не більше. Знайдіть мені засновників великої корпорації, які приймуть провідним менеджером особу, весь досвід якої – успішні баталії в настільній бізнес-грі. До речі, самі любителі таких ігор свято переконані, що вони вже готові до будь-яких функцій у реальному бізнесі й управління. Це колосальна сила ілюзії імітаційної освіти та підміни понять.
То що ж насправді відбувалося в Трускавці? За ширмою зовсім непоганих навчальних лекцій (вони б стали у пригоді людям, які вже мають чималий рівень компетенції й досвіду) новообраних активно опрацьовують, перевіряють лояльність. Когось “правильно” зорієнтовують, когось тупо купують. Також розподіляють за сферами впливів і групами інтересів. Он уже Дубинський з Бужанським оголосили про формування проросійського депутатського об’єднання, яке вони чомусь називають депутатською групою. Саме в Трускавці й формується та внутрішньофракційна більшість, яка має взяти під контроль усю фракцію, придушити спротив незгодних і сформувати всю вертикаль влади від Кабміну починаючи.
Зараз іде позиційна боротьба між групою, яка зробила ставку на Зеленського (назвемо її дуже умовно групою Данилюка) і групою олігарха Коломойського (нехай буде для зручності групою Андрія Богдана). І зараз серед отих усіх занять і забав на повну силу працюють вербувальники. Наскільки розумію, Коломойський у компанії з Портновим, Богданом та укропівцями вже має дуже значну перевагу. І в нас уперше може появитися феномен абсолютної прем’єрсько-олігархічної держави. Сам Зєля зі своїми вірними клоунами, як і ті не надто численні прозахідні персоналії, які таки наявні у списку, дуже скоро опиняться перед дуже складною моральною дилемою. А всі ті зе-біли й зе-білки, які усе оце зелене збіговисько наділили майже безроздільною владою – перед дуже реальним розбитим коритом.
До речі, вертаючись до теми так званих навчань. Ви розумієте, чому у списку й на округах аж так багато неосвічених та некомпетентних? Бо саме такі стають найкращою основою для “агрессивно-послушного большинства”, як їх доречно прозвали ще десь у 1989-90 роках. Ці точно не будуть терзатися думками перед тим, як виконати команду про голосування за сумнівні закони й призначення. Тому й школа для них вибудована так, аби вміти назовні демонструвати імітацію знань, самих же знань не здобувши.”
Для всіх, хто трошки розімлів від захоплених репортажів з Трускавця про те, як там у поті чола вчаться керувати державою…
Gepostet von Taras Chornovil am Donnerstag, 1. August 2019
Алла Гунченко для Україна Неймовірна
Редакція може не поділяти думку авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій