Суд у Москві 3 вересня виніс вирок чотирьом українським військовополоненим. Вони, ймовірно, брали участь у спецоперації Головного управління розвідки у 2023 році, коли вдалось знешкодити три стратегічні бомбардувальники ТУ-22.
Про рішення суду пишуть «Медіазона» і ТАСС, – пише Громадське.
Повідомляється, що підполковник Андрій Антоненко, капітан Андрій Куліш, молодший лейтенант Денис Ткаченко та сержант Олексій Мазуренко потрапили в полон у Брянській області рф.
Антоненка засудили до 28 років позбавлення волі, з яких перші 5 років він проведе у в’язниці, а решту — в колонії суворого режиму. Куліша й Мазуренка засудили на 26 років позбавлення волі, а Ткаченка — на 27.
росіяни звинуватили їх у «мінуванні залізниці, ЛЕП і нафтосховища в глибині території», а також у розміщенні безпілотників поблизу військового аеродрому Шайківка в Калузькій області рф у серпні 2023 року.
У коментарі для ТАСС захист військових повідомив, що буде оскаржувати рішення суду.
Видання «Медіазона» опублікувало останні слова полонених у суді. Вони наголосили, що захищали свою країну, виконували накази командирів, а від влаштованих ними диверсій не постраждав жоден росіянин — ні цивільний, ні військовослужбовець.
Андрій Антоненко, зокрема, сказав, що не вважає себе терористом і не згоден з тими звинуваченнями, які висунуті щодо нього. Він також наголосив, що виконував завдання на території рф «керуючись і своїми патріотичними переконаннями, і своїм військовим обов’язком».
«Я з сумом хочу сказати, що шкодую, що не всі учасники моєї групи вижили. Дехто загинув, а саме Бабій Олег і Мачулянський Андрій, а також Долматов Ілля помер у лікарні. Це гідні люди, мені шкода, що вони загинули, але така доля чекає, можливо… Така ситуація може трапитися з кожним військовослужбовцем на полі бою», — сказав військовий.
Після того як його перебив суддя, він зачитав рядки з вірша українського письменника Павла Тичини «Я утверждаюсь». Коли суддя кілька разів запитав його, про що вірш, Антоненко відповів: «Про глибоку любов до своєї країни».
Андрій Куліш своєю чергою у суді зазначив, що виконання ним операції «було частиною мого військового обов’язку, мого обов’язку як громадянина України й моєї роботи».
Мазуренко ж розповів деталі виконання операції, наголосивши, що його керівництво не ставило цілей завдати шкоди або збитків цивільним громадянам.
«За допомогою диверсій ми повинні були завдавати шкоди військовій техніці, військовим об’єктам, об’єктам, які використовувалися військово-промисловим комплексом і Збройними силами російської федерації», — сказав військовополонений.
Він зазначив, що, за даними української розвідки, всі об’єкти, яким намагались завдати школи, мали саме військове призначення.
Крім того, військові перед операцією запитували у керівництва, що їм робити, якщо вони зустрінуть цивільних на території рф: «Наш командир дав чітку відповідь, що ми в контакт не вступаємо, ігноруємо, слідуємо маршруту руху».
Мазуренко наголосив, що українські військові дотримувались цього правила протягом усього перебування у росії, неодноразово потрапляючи в поле зору цивільних.
«Також хотілося б зазначити, що коли ми діяли на території російської федерації, спосіб носіння зброї був у нас відкритий, а саме у нас були на озброєнні карабіни М4А1, які перебувають на озброєнні нашого підрозділу», — зазначив військовополонений.
До того ж українські військові пересувалися у військовій формі, камуфляж для якої був спеціально розроблений для українських Сил спеціальних операцій української армії й має назву MaWka, додав Мазуренко.
«Хочу також звернути увагу на те, що в результаті моїх дій не постраждав жоден громадянин російської федерації, в тому числі військовослужбовець. І також жоден мирний об’єкт не постраждав», — додав військовий.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
