Маленьку дівчинку Мішель-Андреа з українсько-мексиканської сім’ї можуть забрати у матері і відправити за океан, до її батька-іноземця.
У лютому матір дитини Яну Чистякову вже запрошували на розмову до управління юстиції Запорізької області. Їй запропонували… добровільно передати дочку в іншу країну, – пише OBOZREVATEL.
Звісно, молода жінка відмовилася. Тепер представник управління юстиції області наполягає на цьому у суді.
Тим часом батько-мексиканець пише заяви в поліцію, а до квартири, де перебуває дитина, вечорами навідується дільничний.
Видався хорошим чоловіком
Жителька Запоріжжя Яна Чистякова познайомилася з мексиканцем Карлосом Едуардо Сото Тревіно через шлюбне агентство років зо три тому. Незважаючи на те, що мексиканець років на 20 старший за українку, він зумів зачарувати і саму Яну, і її батьків.
“Він видався мені дуже хорошою людиною. Приїхав до Запоріжжя, ми з ним побачилися. Тоді у мене була робота, я займалася манікюром. Він пообіцяв мені, що в Мехіко відкриє салон. Все було чудово”, – згадує в розмові Яна.
Забравши дочку від першого шлюбу, Яна полетіла до Мехіко. Незабаром вони з Карлосом одружилися, і дівчина завагітніла.
Але вже тоді у молодій сім’ї почалися перші розбіжності. Про жодний салон у Мехіко не йшлося, Карлос взагалі заборонив своїй дружині працювати.
“Я не могла працювати. У чужій країні, з чужою мовою я опинилася сама. Грошей своїх у мене не було. Якщо Карлос і видавав мені 2-3 тисячі песо, то відразу ж їх і забирав: то йому треба було на бензин, то розплатитися з будівельниками. І банківського рахунку у мене не було”, – каже Яна.
Не так подивилася, не так посміхнулася – розлучення
Незадовго до народження дочки Яна взагалі дізналася, що Карлос не зовсім та людина, якою хотів здаватися. За словами жінки, з’ясувалося, що у нього і раніше були дівчата, які потім від нього тікали.
“Мене попередили, щоб я була обережна з цією людиною. Свою попередню дружину він начебто просто вивіз в інше місто і залишив без засобів до існування. Але що я могла вже зробити. У нас часто виникали недомовки. Не так подивилася, не так посміхнулася, висловила свою думку – Карлос негайно заявляв, що наступного дня розлучиться зі мною. Я дуже боялася, в паніці дзвонила його сестрі. Так ми і спілкувалися через сестру або через його маму. Якось мені сестра пояснила, чому він так поводиться. Він копія свого батька, той також тримав сім’ю у страху. Він був бізнесменом, депутатом, оперним співаком”, – розповідає Яна.
У пари народилася чудова дочка Андреа-Мішель, але і з її появою в родині нічого не змінилося. Коли малій було п’ять місяців, Яна дізналася, що її мама хвора на рак, причому хвороба була запущена, вже четвертий ступінь.
“Звісно, я переживала. Я запропонувала Карлосу з’їздити в Україну, побачити маму, показати їй доньку. Він був не проти, сам купив нам квитки і полетів разом із нами. Це було в середині червня минулого року. Я у Мексиці залишила всі свої речі, інструменти, з якими хотіла працювати. Ніякого викрадення або втечі з дочкою не було. Ми прилетіли сюди всі разом”, – пояснила Яна.
Привіз в Україну і зник
Через кілька днів після того, як сім’я прилетіла в Україну, Карлос виїхав. За словами Яни, він сказав, що поїхав у справах. І зник на кілька місяців.
“Мені довелося його розшукувати через посольство Мексики в Україні. Я написала їм листа, і буквально за два дні, у вересні, він з’явився. Питаю, Карлосе, так де ти був? Хоча я вже знала, що він був в Одесі, але у нас із донькою навіть не з’являвся. Він каже, з депутатами зустрічався. Але це неправда!” – впевнена Яна.
За словами жінки, мексиканський чоловік не давав їм грошей. Раз тільки оплатив хіміотерапію мамі і подарував 100 доларів дочці. І то, тільки після того, як Яна його благала.
Потім Карлос знову зник, знову надовго. Коли терпець Яні урвався, в листопаді вона подала на розлучення та отримання аліментів – по тисячі доларів на місяць. Мексиканець же зі свого боку звернувся до міністерства юстиції Мексики з вимогою повернути йому маленьку дочку. Нібито її незаконно вивезли в Україну, але згадав він про це чомусь тільки через чотири місяці. При цьому він послався на Гаазьку конвенцію 1980 року.
Викликали в управління юстиції і запропонували віддати дочку батькові
“Це просто його помста. Як я могла незаконно вивезти доньку, якщо ми летіли разом із ним! Почалися судові розгляди. Він у судах каже неправду, що нібито я не даю йому бачитися з дитиною. Я благала його, просила, щоб він побачився з дочкою. Ми з нею лежали в лікарні, я просила його допомогти, він нічого не зробив. Фактично я рік сама виховую і забезпечую дитину”, – розповідає Яна.
А в лютому Яну викликали в управління юстиції Запорізької області і запропонували добровільно віддати дочку батькові у Мексику.
“Звісно, я відмовилася, ми з адвокатом надали їм масу доказів. Але тепер на судових засіданнях представник нашої юстиції заявляє, що Україна не повинна зганьбитися перед усім світом, тому я маю віддати дитину в Мексику! Причому дуже швидко, в стислі терміни. Так, дитина народилася в Мексиці, але там дочка прожила всього п’ять місяців і вже рік живе в Україні. У неї є українське громадянство і паспорт. Чому управління юстиції Запорізької області раптом стало на бік іноземця, а не захищає права українських громадян?!” – обурюється Яна.
Вона каже, що у чоловіка дружні стосунки з політиками у Мексиці, вплив у судах, тому повернення до чужої країни для неї може закінчитися погано.
“Сподіватися на справедливість там я не можу. Він легко зможе ізолювати мене від дочки. Він навіть тут примудряється впливати”, – плаче дівчина.
Наприклад, днями пізно ввечері до квартири, де живе Яна з донькою, почали дзвонити. З’ясувалося, що це прийшов дільничний.
“Він нескінченно дзвонив мені, сусідам. Ми перелякалися, думали, знову Карлос щось влаштував. Виявилося, мій чоловік звернувся в поліцію, сказав, що я хочу залишити Запоріжжя з дочкою. І поліцейський негайно прийшов із перевіркою, сфотографував мене з дочкою, не пояснив, на підставі чого о десятій вечора він вривається у квартиру. Після цього мне насилу вдалося заспокоїти маленьку дочку”, – каже жінка.
Яна з дочкою в Україну прибули законно
За словами адвоката жінки Андрія Баришнікова, мексиканський громадянин скористався Гаазькою конвенцією від 1980 року з протидії викраденню дітей.
“Ця конвенція передбачає, що якщо дитина незаконно переміщена або незаконно утримується на території іншої країни, є механізм повернення її на місце постійного проживання. Повернення здійснює Міністерство юстиції. Карлос звернувся у себе в Мексиці до місцевого Мін’юсту, той зі свого боку передав справу Міністерству юстиції України, а ті – своєму територіальному підрозділу у Запоріжжі. Виходить, що тепер наш український державний орган представляє інтереси громадянина Мексики”, – пояснив OBOZREVATEL адвокат.
Після того, як управління юстиції у Запорізькій області запропонувало Яні добровільно віддати дочку у Мексику, жінка з адвокатом подали заперечення і надали свої докази.
“По-перше, Яна з дочкою в Україну прибули законно. У неї дійсно важко хвора мама. Ніхто дочку не викрадав. По-друге, моя підзахисна не блокувала зустрічі батька з дочкою. Зараз український суд постановив, що батько може бачитися з донькою щодня по дві години”, – каже адвокат.
“Він за весь цей час всього лише кілька разів бачив дочку. Хоча я закликала його до спілкування. Тепер він приходить, сидить із нею в пісочниці і тут же мені каже: “Ти блокуєш мені зустріч із дитиною”. Як же я тобі заважаю, якщо ти поруч із нею сидиш?” – дивується жінка.
Їй доводиться знімати на відео зустрічі Карлоса з дитиною, щоб надати свої докази суду.
Тепер в суді інтереси мексиканця захищає не адвокат, а представник Запорізького обласного управління юстиції.
“Я розумію, що це робота цієї працівниці. Але вона дуже люто обстоює інтереси Карлоса. Вона так і каже, що, мовляв, Україна не повинна вдарити у грязь обличчям і треба повернути дівчинку до Мексики. Чому вона не враховує інтереси українських громадян, мені не зрозуміло. Адвокат вже кілька разів намагався дати відвід цій чиновниці, але суд її залишає”, – розповідає Яна.
“Всього лише виконуємо конвенцію”
Ми зв’язалися із самим Карлосом Едуардо Сото Тревіно і запропонували йому прокоментувати ситуацію. Однак він не відповів на наші запитання.
Його адвокат Максим Жданов, який допомагає йому у кримінальних справах у поліції, пояснює ситуацію так:
“Вийшла жінка заміж, народила дитину у Мексиці. Після цього каже чоловікові, давай з’їздимо в гості до мами. Вони виїздять, і вона тут залишається. І без його згоди отримує українське громадянство на дитину. У нього є листування, де вона вимагає у нього квартиру, машину. І тільки в обмін на це дозволить бачитися з дитиною. Він звертався у поліцію, щоб вона дозволила йому бачитися з дитиною. Він миролюбна, вихована людина. Він каже, що хоче спілкуватися з нею, з її батьками, хоче зрозуміти, розібратися в усьому. У нього це пізня і єдина дитина, тому він так переживає. Він кинув всі справи, літає у Мексику раз на місяць, а тут ходить по судах. Він утримував її, її дочку від першого шлюбу, допомагав її мамі з лікуванням”.
У територіальному управлінні юстиції Запорізької області кажуть, що лише виконують порядок міжнародної конвенції щодо викрадення дітей, який Україна ратифікувала, взявши на себе певні обов’язки.
Дитина у посольстві спала на підлозі
Уже не раз виникали ситуації, коли чоловіки-іноземці намагалися відібрати дитину в українських дружин.
Востаннє це трапилося на початку травня з Анастасією Монгенсен, жителькою Запоріжжя, яка була одружена з данцем. Невідомі напали на бабусю, коли вона гуляла з малюком, вихопили дитину і вивезли. Сам датчанин замкнувся у посольстві Данії у Києві і десять днів не випускав сина звідти. У ситуацію довелося втручатися нашому МЗС.
Мама з бабусею оселилися біля данського посольства, повісили плакат і вимагали повернути хлопчика.
Адвокат Анастасії Жанна Світлична розповідає, що ця історія поки ще не закінчилася.
“Після того як все ж таки дитину нам віддали, з’ясувалося, що хлопчик у посольстві перебував у жахливих умовах, він спав на підлозі, де йому накидали якихось ковдр. Він захворів, у нього була висока температура ще там, і це підтвердили лікарі. А зараз у дитини психологічна травма. За словами мами, він постійно ховається в якісь коробочки і ні на крок не відходить від неї. Чоловік-данець продовжує наполягати на тому, щоб син жив із ним. Від цього залежать соціальні виплати в Данії, і йому потрібно, щоб дитина перебувала там”, – пояснює OBOZREVATEL Жанна Світлична.
Наші закони не захищають українських громадян
Що стосується ситуації з маленькою Мішель-Андреа, то, на думку адвоката, у чоловіка-мексиканця немає доказів того, що дівчинка була викрадена і вивезена в Україну незаконно.
“Він не звернувся відразу в поліцію, не заявив про це. Хоча ситуація, звісно, складна. У нас мало законів, які могли б у таких випадках захищати інтереси українських громадян. Закони ці треба розробляти. Тільки коли відбувається якийсь резонанс, тоді вирішується питання однієї сім’ї. Але загалом – ні. Наша служба у справах дітей не діє. Вони кажуть, що тато і мама мають рівні права і на цьому вмивають руки. Як це було у випадку з Анастасією Могенсен. Треба сідати разом із громадськими організаціями, які захищають права матерів, і розробляти стратегію захисту, а також потрібна допомога уряду”, – вважає адвокат.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини