На початку повномасштабної війни бою за Ворзель загинув доброволець Євген Гаврилюк. Його кохана Наталя створила цілий щоденник пам’яті про Женю, де описує найбільш цінні моменти їхнього спільного життя.
Спогадами дівчина ділиться на своїй сторінці в Instagram, – пише РБК-Україна.
Щоденник пам’яті Євгена Гаврилюка
20 березня на сторінці дівчини з’явився перший допис у форматі щоденника онлайн. Вона каже, що записує думки в нотатки вже останні два тижні, тому що має, що сказати.
“Мені важко щось написати про тебе, бо і в мирному житті я думала, що мені не стане таланту це робити. З цієї ж причини я ніколи не наважувалась тебе малювати. Ти занадто гарний. Я казала, що не хочу дітей, але насправді я б ніколи не змарнувала цей генетичний потенціал. Сподіваюсь, ти це розумів, бо я вголос говорила багато дурниць, і мовчала про важливе”, – ділиться Наталя.
Цей допис вона опублікувала в день народження коханого.
Вона розповідає, що вони планували спільні подорожі, концерти, а ще завершували ремонт. Пара саме чекала на останню деталь – дзеркало у ванну кімнату. А ще додає, що останніми словами Жені були, як сильно він її любить.
“Ти злився, що я так часто питаю чи любиш ти мене, і тепер я уже не питатиму, бо знаю точно. Це було останнє, що ти сказав мені вживу”, – написала Наталя.
“Мені прислали фото з твоєї могили”
24 лютого Наталя виїхала з Києва. Вона розповідає, що тоді Євген сказав їй взяти в евакуацію нові штани, щоб вона ще мала шанс їх одягнути.
“Зубну щітку я забула, але ти сказав взяти нові штани, які ще з біркою. Щоб був шанс їх вдягнути. Я взяла, все ще не наважуюсь вдягти”, – пише вона.
У наступному дописі Наталя згадує похорон коханого та зустріч із його батьками.
“Мені навіть прислали фото твоєї могили. З різних ракурсів. Діджиталізейшен, котя, тебе це мало би насмішити. Поговорила з твоїми батьками, домовились якось жити далі і чекати нашої зустрічі”, – розповідає авторка щоденника.
Євген Гаврилюк мав позивний “Юджин”. Він став цілим світом для дівчини, яка описує його своїм героєм.
“Тут нема тексту про Героя Юджина, бо все це і так зрозуміло. Я тобою пишаюсь і вдячна за все. Але для мене ти більше, ніж Юджин, ти – весь мій світ, який сьогодні закрили у труні. Просто дуже страшно побачити “20.03.1994 – 03.03.2022″ і твоє ім‘я поруч. Ти ж знаєш, що я ще та боягузка”, – пише авторка щоденника.
Зараз Наталя проживає у США. До 24 лютого вони з Женею разом збиралися отримати візу. Вона пише, що їй досить важко жити самій, адже облаштуванням і “чоловічими справами” вона також займається самотужки.
“Загалом, я люблю тишу, але кожен раз, коли я заходжу в пусту квартиру після робочого дня чи «тусовки», я вітаюсь. Я знаю, там нікого нема, тільки фото. Але раптом все як в Гаррі Поттері? Звісно, у них є справи, але інколи вони приходять. Шиза?”
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
