Три головні сигнали Росії від Заходу: чи почує їх Путін і як це вплине на можливу межу компромісу щодо закінчення війни

1173

Понеділок, 5 грудня, почався для росіян не з кави. На авіабазі “Енгельс-1” у Саратовській області, яка є основною базою бомбардувальників, з якої Росія завдає масованих ударів по Україні, стався потужний вибух.

Пошкоджено два стратегічних бомбардувальника. Вибух бензовоза також стався й на аеродромі під Рязанню. І все це на тлі повідомлень британської розвідки, що російська авіація значно скоротила кількість бойових вильотів останніми місяцями, через високу загрозу від сил української ППО, – пише ТСН.

Росія, вочевидь, вирішила помститися, влаштувавши вже чергову масовану ракетну атаку проти України. Поки російські пропагандисти з екранів федеральних каналів змагаються в майстерності переконання росіян “встати на народну війну” й закликають підвищити податки для багатих, Захід надіслав Путіну одразу кілька сигналів.

По-перше, в понеділок, 5 грудня, набуло чинності рішення Ради ЄС та G7 щодо обмеження ціни на російську нафту на рівні $60, і заборони морського транспортування російської нафти до третіх країн. Також, за інформацією Bloomberg, у дев’ятому пакеті санкцій ЄС, який можуть ухвалити вже 12 грудня, Євросоюз готується вдарити по російському сектору БПЛА.

По-друге, за словам держсекретаря США Ентоні Блінкена, наразі Адміністрація Байдена разом із Конгресом працює над законодавством, ухвалення якого врешті слугуватиме визнанню Росії країною спонсором-тероризму з боку США.

По-третє, за інформацією The Guardian, ООН вже має проєкт резолюції щодо створення міжнародного трибуналу на зразок “Нюрнберга” для притягнення Росії до відповідальності.

ТСН.ua проаналізував, що про це кажуть в Росії та на Заході, і чому все частіше окремі західні представники заявляють, що Україна не зможе відвоювати Крим та Донбас.

Якщо проаналізувати підсумкові новинні випуски і політичні ток-шоу на російських федеральних каналах, Кремль продовжує обережно розкручувати війну ще й проти власного народу. І це не дивлячись на те, що за свіжим опитуванням “Левада-центру” начебто 74% росіян підтримують війну проти України.

Поки депутати Держдуми, сенатори, пропагандисти й воєнкори продовжують розповідати про “народну священну війну” проти України, заради якої з дивану має встати вся країна, погрожуючи тим, хто втік від мобілізації за кордон санкціями, росіяни продовжують так само не розуміти сакральну мету цієї війни.

З одного боку підсумкові новинні випуски на російському телебаченні в неділю, 4 грудня, почалися з фрази: “Російські ППО отримали нове програмне забезпечення, що дозволяє надійно перехоплювати американські ракети комплексу HIMARS”. Проте, навіщо ж тоді міністр оборони РФ Сергій Шойгу поспіхом літав до Білорусі в суботу, 3 грудня? Вочевидь домовлятися про передачу білоруської зброї Росії.

З іншого боку, на політичних ток-шоу пропагандисти закликають підвищити податки для багатих, мовляв багатим треба ділитися, щоб збільшити зарплати військових, згадуючи про якусь там популярність російських офіцерів за царської Росії.

У той же час у Кремля, вочевидь, своє кіно. Хоч Володимир Зеленський і розкритикував рішення Ради ЄС та G7 про обмеження ціни на російську нафту на рівні $60 (а, наприклад, Польща, країни Балтії та інші пропонували $30), Москва просто скаженіє. Колишній президент РФ Дмитро Медведєв у звичному йому шизофренічному стилі лякає “натовпи підгулявших бюргерів смертями в крижаній воді”.

Тим часом прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія не визнає жодних цінових “стель” на російську нафту й готує свою відповідь Заходу. Раніше віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявляв, що Росія, навіть якщо доведеться скоротити видобуток, не продаватиме нафту країнам, які запровадили цінову “стелю”.

Так, цінове обмеження на рівні $60 не виглядає, як “стеля”, яка може боляче вдарити по Росії, суттєво скоротивши її доходи від продажу енергоресурсів і, у підсумку, видатки на фінансування війни проти України. Водночас у цьому рішенні є дуже цікавий момент – це заборона надання технічної допомоги під час транспортування, брокерських та страхових послуг. Наприклад Туреччина ще в середині листопада офіційно заявила, що закриє Босфор і Дарданелли для танкерів із російською нафтою без страховки. Тому, ще побачимо, що скажуть Китай та Індія – найбільші покупці російської нафти й без того з великим дисконтом за останні півроку.

Тобто, Захід теж підвищує ставки й зупинятися не збирається. У великій програмній статті для Foreign Policy канцлер Німеччини Олаф Шольц підкреслює, що вплив російської війни виходить далеко за межі України. Коли Путін віддав наказ атакувати Україну, цим самим він зруйнував європейську й міжнародну архітектуру миру, яка будувалася десятиліттями. Діючи, як імперська держава, Росія тепер прагне змінити кордони силою, знову розділивши світ на сфери впливу.

“Серед багатьох прорахунків, які зробив Путін, була його ставка на те, що вторгнення в Україну погіршить відносини між його супротивниками. Насправді сталося навпаки: ЄС і трансатлантичний альянс сильніші, ніж будь-коли”, – пише Олаф Шольц.

Тоді, чому наприклад президент Франції Еммагуель Макрон, поруч із заявами про те, що Путін має бути обов’язково притягнений до відповідальності за воєнні злочини, каже про надання Росії якихось гарантій безпеки? А в інтерв’ю CBS News одразу після офіційного візиту до США й зустрічі там із Джо Байденом, заявляє, що Путін начебто ображений на США та ЄС через нібито їхнє бажання знищити Росію.

У відповідь на дивні заяви французького президента, заступник міністра закордонних справ Польщі Мартін Пшидач заявив, якщо хтось і потребує гарантій безпеки, то це Україна і держави Центрально-Східної Європи перед обличчям російської агресивної політики.

“Мене дивує, що французька дипломатія підходить до цього у такий спосіб. Це не сприяє побудові тривалого миру. Росія, якщо їй вдасться заморозити цей конфлікт через переговори, трактуватиме це як стратегічну паузу для того, щоб провести ще одну (військову – ред.) операцію після того, як зміцниться у військовому, економічному й політичному плані. Ми вже переживали це під час Нормандського формату”, – заявив Мартін Пшидач.

Можливо, такі заяви Еммануеля Макрона приховують дві мети.

По-перше, своєрідна тактика “кнута й пряника” щодо Росії. Не треба знімати з рахунків і те, що Путіна на Заході можуть дійсно вважати нераціональною хворою людиною. А повна ізоляція, на думку західних очільників, може підштовхнути кремлівську верхівку до радикальних кроків.

По-друге, за цим може ховатися давня політика балансування Франції між США та Росією. Кілька місяців тому Макрон вже побив горщики із Шольцем через те, що уряд Німеччини виділив 200 млрд євро на субсидіювання населення та економіки в умовах енергетичної кризи. Те саме Макрон висловлював і Байдену щодо закону про скорочення інфляції на $430 млрд, який передбачає значні субсидії на вироблену в США продукцію, сприяння виробленню відновлюваної енергії тощо. Тобто, Макрона непокоїть, що французька продукція буде менш конкурентною на ринку за німецьку та американську.

Разом із заявами Макрона, в кулуарах західних експертних центрів, та й деякі впливові західні журналісти почали говорити, що Україна вочевидь ніколи не відвоює Крим і Донбас, тому треба сідати й вже зараз домовлятися з Путіним. Наприклад, схожа стаття під назвою “Путін не повинен виграти, але й Зеленський не має виграти занадто багато” з’явилася у Time. Зокрема автори приходять до висновку, що перемоги України на полі бою можуть спровокувати Росію на реванш будь-якою ціною, тоді як у Сил оборони України вже може не бути стільки сил і засобів, щоб відбиватися, як ми це блискавично зробили під Києвом, на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині та Херсонщині.

Але ця теза виглядає швидше як порада жертві здатися маніяку, мовляв, він все одно сильніший, навіщо пручатися. Україна може й мусить перемогти. Іншої опції просто не існує. А Захід має нарешті усвідомити, що наша перемога – це й їхня перемога, яка прямопропорційно залежить від постачання нам більшої кількості зброї.

“Шановні політики, експерти, медіа та наукові кола за кордоном. Я знаю, що декому з вас важко уявити українську перемогу, але ми на шляху до неї. Краще вже зараз готуватися до поразки Росії, а не пояснювати, чому Україна не може чи не повинна перемогти”, – написав у своєму Twitter у понеділок, 5 грудня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини