ТОП-10 українських фільмів 2019 року

2142

Російська агресія в Криму та на Донбасі, герої реальні та вигадані, масштабні копродукції та дебюти, які вразили світ, – Еспресо відібрало 10 найцікавіших українських фільмів року, що минає.

За 6 років після Майдану інтереси українського глядача зсунулись у бік вітчизняного кіно. Тут подякуймо і за обмеження російського продукту в наших кінотеатрах. На попит глядачів відгукнулись і українські кінематографісти, і Держкіно. Щорічна кількість фільмів українського виробництва дозволяє не лише складати списки стрічок, що вийшли на екран, а й виділяти найбільш цікаві.

З фільмів, створених у 2019-му, як це не сумно, далеко не всі варті перегляду. Одні режисери відверто брехливо перекручують важливі для українців історичні події, інші створюють комедії на кшталт тих, які раніше завозились до нас з Росії. Але є українські стрічки, які хочеться дивитись і передивлятись. І за які не соромно.

“Додому” / “Evge”

null

Дебютний повнометражний фільм Нарімана Алієва став без перебільшення однією з головних українських прем’єр року. Стрічка молодого кримськотатарського режисера була представлена в другій за значимістю програмі Каннського кінофестивалю, а також потрапила до лонглиста “Оскара” в номінації “Найкращий фільм іноземною мовою”.

“Додому” – це roadmovie про сповнену глибокими діалогами подорож батька та сина з Києва до окупованого Криму. Мустафа та його молодший син везуть тіло старшого сина та брата додому, який загинув за Україну, щоб поховати його на батьківщині згідно з мусульманськими традиціями. Головні ролі виконали Ахтем Сеітаблаєв та Ремзі Білялов, співавтором сценарію виступила Марися Нікітюк, а спродюсував фільм Володимир Яценко, який працював над стрічкою “Дике поле”.


“Заборонений”

Це біографічна драма Романа Бровка про поета-дисидента Василя Стуса. Стрічка розповідає про останні роки життя одного з найактивніших представників українського дисидентського руху, його боротьбу із радянською системою та спроби опублікувати останню збірку віршів, написану в російській в’язниці.

Ще до виходу фільму в прокат навколо нього розгорівся скандал. Зі сценарію вирізали сцену фінального суду над Стусом, адвокатом якого був Віктор Медведчук – кум Володимира Путіна та проросійський політик. Повідомлялося, що цього вимагали представники Медведчука. Відомо, що він, попри те, що мав захищати Стуса, погодився з надуманими звинуваченнями суду. Поета кинули до в’язниці, де він і помер. Утім зрештою знімальна група все-таки вирішила дозняти сцену судового процесу.

Сценарій до стрічки написали Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов, а головну роль виконав Дмитро Ярошенко. “Заборонений” отримав держфінансування в розмірі 19,2 млн грн від загального бюджету 38,5 млн грн.


“Захар Беркут” / The Rising Hawk

null

Кінопрокат в Іспанії, Франції, Італії, США, Індії та інших країнах. Це географія показів історичної драми “Захар Беркут”, створеної спільними зусиллями України та США.

За екранізацію однойменної історичної повісті Івана Франка взялись український режисер Ахтем Сеітаблаєв та американець Джон Вінн. Події фільму розгортаються в 1241 році, коли монгольська орда на чолі з ханом Бурундою прийшла в українські Карпати, все руйнуючи на своєму шляху. Місцевий мисливець Захар Беркут не готовий миритись із безчинствами ворога та вирішує назавжди зупинити його.

Переважну більшість ролей у фільмі виконали голлівудські актори, стрічку зняли англійською, а потім здійснили український дубляж. Бюджет стрічки склав 113,5 млн грн, 30 млн грн з яких виділило Держкіно.


“Атлантида”

null

2025 рік. Україна повернула окуповані території Донбасу, які тепер визнані непридатними для проживання, а навколишнє середовище настільки спустошене, що зміни здаються неможливими. Це нова фантастична драма Валентина Васяновича про катастрофу, з якою зіткнулася Україна після перемоги у війні з Росією: економічна, моральна та екологічна виснаженість.

У фільмі знялися лише непрофесійні актори: ветерани АТО, волонтери, військові ЗСУ. Одну з головних ролей виконав колишній розвідник Андрій Римарук, а також зіграли парамедик Людмила Білека та доброволець Василь Антоняк. Картина вже здобула низку міжнародних нагород, зокрема на кінофестивалі у Венеції та в Токіо.


“Гуцулка Ксеня”

null

Режисерка Олена Дем’яненко зняла мюзикл за мотивами однойменної оперети Ярослава Барнича. У липні український фільм отримав гран-прі японського кінофестивалю.

Події стрічки розгортають у 1939 році. До окупації Західної України більшовиками залишається кілька тижнів. У Ворохту приїжджає американець українського походження Яро. Його мета – одружитися з українкою. Лише за цієї умови він успадкує великі статки свого батька. Яро знайомиться з гуцулкою Ксенею, яка змінює його плани.


“Черкаси”

null

“Черкаси” – це художній фільм Тимура Ященка, в основу якого покладені реальні події. Стрічка розповідає про екіпаж морського тральщика “Черкаси” – військового корабля, який під час російського військового захоплення Криму останнім до 25 березня 2014 року залишався на озері Донузлав під українським прапором. Екіпаж “Черкас” тримав оборону, продовжуючи безнадійну боротьбу. Після штурму окупанти захопили “Черкаси” та опустили прапор.

У центрі сюжету – двоє моряків, які опинились на кораблі ВМС з різних причин. До речі, деякі члени екіпажу знялися у фільмі разом з професійними акторами. Командир “Черкас” Юрій Федаш, офіцер командування ВМС ЗСУ виступив консультантом під час зйомок. Як у будь-якому художньому фільмі, “Черкаси” містить чимало сцен, які не мали місце в реальному житті. Що втім не робить стрічку штучною. Світова прем’єра фільму відбулася на Одеському МКФ, у широкий прокат стрічка вийде в лютому 2020 року.


“Людина з табуретом”

null

Документальний фільм-подорож розвивається на тлі оригінальної гри, придуманої режисером Леонідом Кантером. Мандрівники вирушають в експедицію, мета якої – донести чотири кухонні табурети до чотирьох океанів, без грошей та спонсорів, але з камерами в руках, із піснями й виставами про любов та Україну.

У цій стрічці показана остання, четверта подорож до Тихого океану, що тривала рік. У команді мандрівників, яка завжди була різною, – ініціатор експедиції Леонід Кантер із дружиною Діаною та донькою Маґдаленою, які збирали казки народів світу, що також увійшли до фільму.

Майбутня стрічка мала стати маніфестом нездоланній силі людських мрій та проявом свободи. Але у червні 2018 року Леонід Кантер добровільно пішов із життя, знявши останній кадр для свого фільму. Роботу над картиною завершили друзі Леоніда. Режисером виступив Ярослав Попов, продюсеркою – Катерина Мізіна, а анімацію здійснили RIDNI Animation. Через трагічні події первинний задум пережив трансформації і фільм перетворився на філософсько-пригодницький байопік.


“Іловайськ 2014. Батальйон “Донбас”

null

Події останніх років в Україні все частіше потрапляють у фокус кінорежисерів. Дебютний фільм Івана Тимченка розповідає про трагедію, що сталася в липні-серпні 2014 року, коли українська армія та добровольці потрапили в оточення під Іловайськом і були підло розстріляні росіянами під час виходу “зеленим коридором”.

Головний герой стрічки – командир штурмової групи батальйону “Донбас” Тарас Костанчук з позивним Бігшут. Його справжня історія покладена в основу фільму, в якому Бігшут зіграв самого себе. Разом з Михайлом Бринихом Тарас Констанчук виступив і співсценаристом.

Події картини обертаються довкола добровольців батальйону “Донбас”. Попри те, що стрічка розповідає про страшну реальність, її дія перемежовується з вигадкою. У фільмі немає пафосу, він не дає відповідей на запитання, хто винен, але показує хаос війни, а разом з тим – мужність, гідність і самовідданість хлопців, які добровільно поїхали захищати Україну.


“Холодна кров” / Cold Blood

null

Ще одна копродукція, що отримала держфінансування від України, – україно-французький трилер за участі Жана Рено. Стрічка французького режисера Фредеріка Петіжана розповідає про кілера Генрі, який, відійшовши від справ, усамітнено облаштувався в будиночку біля гірського озера. Розмірене життя колишнього професійного вбивці змінилось, коли поряд з його помешканням трапився нещасний випадок – дівчина потрапила в аварію на мотосанях. І кілеру вперше доводиться рятувати чиєсь життя.

Може виникнути цілком логічне питання: що в цьому фільмі українського? Менше з тим, із 74 млн грн загального бюджету Держкіно України виділило стрічці 21 млн грн. Окрім цього, значну частину зйомок проводили в українських Карпатах, поблизу озера Синевир, також знімали в Києві, в Межигір’ї. Решту сцен знімали в США та Канаді. Разом з Жаном Рено у кадрі працювали українські актори, роботу яких позитивно відзначив режисер. Окрім прокату в Україні, україно-французький фільм був показаний у Німеччині, Франції, Великій Британії, країнах СНД тощо.


“Ціна правди” / Mr. Jones

null

Польща, Україна та Велика Британія створили історичний трилер про Голодомор. Фільм польської режисерки Агнешки Голланд заснований на історії реального персонажа – валлійського репортера Гарета Джонса, який одним з перших розповів у західній пресі про злочини радянського режиму та трагедію українського народу.

Події стрічки розгортаються в 1933-му. Гарет Джонс їде до Москви, аби взяти інтерв’ю у Сталіна. Він зустрічає Аду Брукс, яка відкриває йому очі на “радянську утопію”. Ризикуючи власним життям, журналіст вирішує поїхати в Україну, аби пересвідчитись у почутому. Гарет Джонс розпочинає власне розслідування, яке приводить його до жахаючих відкриттів. Його світлини стали документальними доказами Голодомору та інших злочинів сталінського режиму.

Загальний бюджет стрічки складає 262,2 млн грн, з них 25,9 млн грн надані українським Держкіно. Стрічку знімали в усіх трьох країнах-учасницях копродукції. З українського боку над фільмом працювала кінокомпанія “Кінороб” (Film.ua Group). Більшість акторів “Ціни правди” – британські, але у ній також знялися митці з України та Польщі.