Телячі реберця в сметанковому сосі, з цедрою і зелениною від пані Стефи

10:34 02.09.2018

2003

Якщо ви, як і я, любите пообсмоктувати костомашки (а на них ще й добряче м’яска!) – то ця страва для вас

Телячі реберця, добре розімлілі в сметанковому сосі – це просто і так непристойно смачно, що я навіть задоволена зі своєї праці, а цей текст – з серії “не можу мовчати!” – щойно пообідали і мушу терміново написати, бо таке ж вже воно смачне, що просто дух перехоплює 🙂

Треба тако-во:

+- кільо молодих телячих реберець, гарних, широких, з м’яском
5 цибуль, 5 моркв, головка часничку
пів шклянки сметани, ложка запраженої (*) муки, шклянка-півтори води
сіль, перець, кмин, цедра з великої цитрини, зеленина кропу і петрушки

Далі все просто, як раз-два-три –

2 зубці часнику витиснула, обмазала ними реберця, троха підперчила, лишила на годинку;
На горячій олії обсмажила реберця (товчений часник з них витерла, щоб не горів) і склала в ринку;
Порізала туди моркву і цибулю кружальцями, вкинула зубчики часничку, налила шклянку води, посолила, закрила покришкою і поставила мліти на маленький вогень годинки на півтори (воду в процесі ще трошка доливала);
За півтори години потицяла в реберця ножем – вони були м’якенькі як пух.
Зачерпнула троха росолу, в якому вони варилися, додала сметану, кмин, ложку запраженої муки, розколотила, залила реберця, і поставила мліти ще на 15-20 хв (тепер вже час від часу помішуючи);
порізала зеленину кропу і петрушки, манюню гілочку розмарину, потерла цедру, додала все в ринку, перемішала і вимкнула.

З молодою бараболькою такі телячі реберця – це “сьоме небо”, направду. Я рідко щось наполегливо рекомендую, але це власне той випадок. Якщо ви, як і я, любите пообсмоктувати костомашки (а на них ще й добряче м’яска!) – то ця страва для вас. От, наприклад, для недільного родинного обіду.

(*) запражена мука робиться так: на суху чисту розігріту пательню даєте троха муки (2-3 ложки) і на невеликому вогні постійно її перемішуєте, поки мука не стане світло-брунатного кольору і не дістане такий смачний хлібний запах. я таку запражену муку зазвичай маю зроблену про запас, і використовую до сосів, зуп – вона дає трошка грибовий смак, але не дає забагато мучної слизькості.