Знайшла окупанта без зброї й допомогла йому здатися: історія 64-річної Світлани з Малої Токмачки

18

У зруйнованій війною Малій Токмачці на Запоріжжі 64-річна Світлана Подольська знайшла російського військового, який утік після удару по його групі. Окупант із підрозділу «Ахмат» уже викинув зброю та переховувався. Жінка не лише заговорила з ним, а й допомогла організувати його добровільну здачу українським захисникам.

Подробиці цієї історії стали відомі з відеоінтерв’ю Світлани та самого полоненого, яке опублікували 16 листопада. Виявилося, що незвичайна зустріч була лише одним з епізодів боротьби жінки за виживання у прифронтовому селі.

Три дні розмов із російським військовим

Світлана залишалася в Малій Токмачці навіть тоді, коли більшість її мешканців уже виїхали. Село регулярно атакували російські дрони, артилерія та авіація. До населеного пункту також намагалися проникнути ворожі диверсійні групи.

Під час одного з таких проникнень українські військові за допомогою безпілотників виявили росіян і завдали по них удару. Один з окупантів вижив, покинув зброю і сховався.

Його знайшла Світлана. За словами жінки, вона протягом трьох днів спілкувалася з росіянином, який зрозумів, що вона має зв’язок із ЗСУ.

Зрештою військовий повідомив про готовність здатися. Світлана звернулася до українських захисників, отримала їхню згоду та повернулася до росіянина. Після цього він сам прийшов до військових.

Полонений підтвердив цю послідовність подій. Таким чином, місцева жителька стала посередницею між російським солдатом, який відмовився від подальшого опору, та українськими бійцями.

Жінка залишалася вдома до останнього

Історія Світлани не обмежується зустріччю з окупантом. Вона тривалий час не погоджувалася покинути рідне село. Поки дозволяли обставини, доглядала свиню, кіз і курей, садила город та сподівалася, що війна завершиться раніше, ніж доведеться залишити дім.

Після численних російських атак її будинок став непридатним для життя. Українські військові допомогли облаштувати жінці укриття, ділилися харчами та підтримували її.

Евакуація залишалася надзвичайно небезпечною через постійне спостереження російських дронів і заміновані дороги. Врешті-решт бійці 118-ї окремої механізованої бригади вирішили виводити Світлану пішки.

Майже місяць до порятунку

Дорога з Малої Токмачки тривала 25 днів. Жінка та військові долали невеликі відстані, ховалися від дронів, переправлялися через річку й шукали безпечні місця для ночівлі. Разом із ними йшли двоє собак.

21 жовтня група дісталася безпечнішої території. Світлана змогла побачитися з донькою, а військові згодом допомогли їй з орендою квартири.

Тепер історія останньої мешканки Малої Токмачки нагадує, наскільки складним може бути порятунок цивільних людей у селах, які опинилися безпосередньо на лінії фронту. Для Світлани шлях до безпеки зайняв майже місяць, а люди, з якими вона його пройшла, стали близькими друзями.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини