Про особливості святкування П’ятидесятниці: перші колінопреклонні молитви за 50 днів після Пасхи, прикрашання зеленню храмів та поминання спочилих у Троїцьку батьківську суботу.
Апостольське свято або День народження Церкви
Свято П’ятидесятниці або День Святої Трійці, яке ще називають Днем народження Церкви, був встановлений самими апостолами.
У цей день Святий Дух зійшов на учнів Христових і сповнив їх усіма благодатними духовними дарами – вони преобразилися, а Дух Святий став їхнім постійним натхненником і керівником. З цієї пори апостоли мужньо і безбоязно, з великою сміливістю почали проповідь про Христа розп’ятого і воскреслого з мертвих, а Церква Христова почала зростати та множитися спочатку серед іудеїв у Палестині, а потім і серед язичників у всьому світі – “аж до краю землі” (Діян. 1:8).
Учні Христові щорічно святкували день П’ятидесятниці та заповідали згадувати його всім християнам (1 Кор. 16,8; Діян. 20,16). Вже у Постановах Апостольських (кн. 5, гл. 20) є пряма заповідь святкувати Св. П’ятидесятницю: «Через десять днів після Вознесіння буває п’ятидесятий день від першого дня Господнього (Великодня), донині нехай буде великим святом. Бо в третю годину цього дня Господь Іісус послав дар Святого Духа».
Особливу урочистість П’ятидесятниці від перших часів християнства надавав звичай Древньої Церкви здійснювати в цей день хрещення оглашенних – тих, хто готуються стати її членами (звідси – спів на Літургії: «Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися»). У IV столітті св. Василієм Великим були складені колінопреклонні молитви, що читаються на вечірні досі. У VIII столітті св. Іоанн Дамаскін та св. Косма Маіумській склали на честь свята багато піснеспівів, які та тепер співає Церква.
Вечірня в день П’ятидесятниці звершується відразу після Літургії для того, щоб народ у бдінні та побожному стані, не розходячись по домівках, був присутній за читанням на вечерні зазначених піднесених молитов св. Василя Великого (вперше здійснюваному з колінопреклонінням після дня Пасхи).
Традиція, яка об’єднує Завіти
З давніх часів зберігається звичай на свято П’ятидесятниці прикрашати храми і житла зеленню (гілками дерев), рослинами та квітами. Цього звичаю дотримуються ще з часів старозавітної Церкви на свято П’ятидесятниці (Лев. 23,10-17; Числ. 28,26). Очевидно, так була прибрана і Сіонська горниця, де Дух Святий у день П’ятидесятниці зійшов на апостолів. З того часу за звичаєм апостолів і християни прикрашають храми та будинки зеленими гілками і квітами. Ці прикраси нагадують також ту священну діброву, де патріарх Авраам удостоївся прийняти Триєдиного Бога під виглядом трьох мандрівників (Бут. 18:1).
Разом з тим, дерева та квіти природи, що вічно оновлюється, вказують на таємниче оновлення душ віруючих силою Святого Духа та послуговують нагадуванням і закликом до духовного оновлення й до життя у Христі, Господа і Спасителя нашого.
Поминання покійних – Троїцька батьківська субота
З часів Старого завіту субота (шабат) вважалася днем святкового спокою.
З настанням Нового Завіту субота з дня земного спокою стала символом радісного спокою в Царстві Небесному. Спаситель у своїй проповіді вчив: «Прийдіть до Мене всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас» (Мф.11: 28), а апостол Павел писав у посланні до євреїв: «Тому для народу Божого ще лишається суботство. Бо хто ввйшов до спокою Його, той і сам заспокоївся від діл своїх, як і Бог від Своїх» (Євр.4: 9-10). Звідси звичай, закріплений уставом Церкви, здійснювати спеціальні заупокійні служби в суботу.
Батьківська субота перед днем Пресвятої Трійці, називається вселенською. Звичай здійснювати поминання у цей день також сягає апостольських часів. Саме в цю суботу підноситься молитва за всіх людей, від віку спочилих у надії воскресіння та життя вічного, бо в день П’ятидесятниці зішестям Животворящого Пресвятого Духа у всій силі було явлене Царство Христове. Тому Церква напередодні цього свята молиться за всіх покійних своїх чад, щоб вони були зібрані в Небесному Царстві та сподобилися вічного благодатного життя.
Народні прикмети
- За народними повір’ями, якщо на Трійцю йде дощ – буде тепле і грибне літо, а також рясний урожай.
- Хорошим знаком на Трійцю буде сватання, подружжя буде жити довго, щасливо, в любові та злагоді.
Що потрібно обов’язково зробити на Трійцю?
- зібрати трави: вважається, що саме на Трійцю в них зібрана вся цілюща сила;
- прикрасити будинок гілками клена, берези, дуба і горобини.
Але ні в якому разі не можна брати вербу. З квітів варто віддати перевагу ромашці і волошкам, з трав – аїру (очищає будинок від негативу), любистку, м’яті, папороті і полину (захищає від зла і дарує силу, здоров’я і енергія для подолання життєвих перешкод). Викидати на сміття ці гілки не можна, інакше з дому піде все добре. Через тиждень їх треба просто спалити на багатті;
- сходити на службу в храм. Наші предки, коли приходили до церкви, обов’язково несли з собою траву, яка використовувалася в оздобленні. Така трава вважалася оберегом сім’ї від багатьох бід;
- поминати померлих не своєю смертю: самогубців і тих, хто пропав безвісти. Для цього йдуть на цвинтар і роздають милостиню;
- на стіл ставити лише святкові страви. Якщо господиня пекла хліб або пиріг, то шматочок його ховали і намагалися зберегти до того часу, коли дочка буде виходити заміж. Наші предки вірили: таким чином, дочці можна гарантувати вдале заміжжя, а чоловік не питиме;
- погадати на долю. Незаміжні дівчата пускали на воду власноруч сплетені вінки. Якщо віночки сходилися, то варто було чекати сватів. До того ж, сни в святкову ніч вважалися віщими
За матеріалами: ПРО Львів
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
