Уявімо ситуацію, що ви випадково знайшли в холодильнику трохи бриндзі, про існування якої забули. І вона вже така трохи обвітрена, бо хтось забув наталувати її в слоїк, а так і лишив, бідачку, сохнути в мішечку. І шо робити? Не викидати ж, зрештою! Як щодо соленого печива?
Це солене печиво з бриндзьою і різними посипками – це абсолютний експромт, породжений моєю забудькуватістю. Але мушу сказати, що експромт вдалий, бо інакше я би про нього зараз не писала, бо було б встидно зізнаватися..
Отже,
Півкіля бриндзі (або звичайного сиру (*))
1 шклянка муки пшеничної і 1 шклянка муки кукурудзяної + троха на підсипання
1 яйце
півшклянки кефіру, або ряжанки, або айрану
ложка маку, пів ложечки порошку до печення
льон, кмин, груба сіль, сезам… – для посипки
В мисці добре вим’яла бриндзю ложкою, щоб не було крупинок. Досипала половину порції муки (обидвох) і перетерла із бринздьою так, як би перетирала із товщем у випадку з крухим тістом. Всипала мак, додала порошок до печення, вбила яйце і на кефірі замісила тісто, підсипаючи решту порції муки. Муки, взагалі, може взяти трошка більше, але в будь якому випадку тісто має бути м”яке і пластичне. Накрила серветкою і поставила в холодильник на пів години.
Після того – на підсипаній мукою стільниці розтачала на товщину 3 мм (не грубо, одним словом), вирізала шклянкою круглі печивка, поколола виделкою, помастила жовтком (**) і посипала чим в голову прийшло – і кмином, і льоном, і порізаним розмарином.. і спекла при 190-200* десь зо 15 хвилин (може й менше.. одним словом “поки спечуться”). І тут маленький нюанс – мені хотілося, щоб печиво було досить сухим, тому коли печивка спеклися, я їх ще перевернула іншою стороною і підсушила буквально кілька хвилин.
Печивко вийшло дуже добрим, я б сказала “канапковим” – на нього можна легко намазати якого-не-будь паштету, сиру чи, приміром, песто. Смакзапах бриндзі (а в мене була овеча, досить пахуча) добре відчувається, разом із характерною гірчинкою. Одним словом – дуже вдалий експромт, який вартує повторення.
(*) Я думаю, таке печиво можна зробити і з звичайного сиру, але тоді його треба підсолити, бо бриндзя сама по собі солена. І якщо сир не дуже масний – можна додати ложку масла.
(**) Можна жовтком і не мастити, але тоді і нічим не посипати, бо посипка не триматиметься.
Фото: пані Стефа
Джерело: пані Стефа
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
