“Щодо “м’яса по-французьки”, тобто Макрона з його ганьбою, мушу все-таки вточнити кілька речей…” – Оксана Забужко

215

“Я трохи запрацювалась і пропускаю багато новин. Але щодо “м’яса по-французьки”, тобто Макрона з його ганьбою, мушу все-таки вточнити кілька речей…”

Про це на своїй сторінці у Facebook пише письменниця Оксана Забужко:

“…1) французькі політики от уже 200 рр. палко люблять російських імператорів, це не просто політкуревство (про яке див. в есе “З паризького щоденника”), а частина французької культури: Бастілія, звісно, Бастілією, хай вража кров окропить наші лани і вотетовсьо, – але табачок, коли до діла, понесуть месьє енкаведистові аж бігом(((. 123 рр. тому, в 1896 р., 25-літня Леся Українка писала до франц. преси з подібного приводу свій обурений “La voix d’une prisonniere russe”, текст, який треба знати й вивчати як мінімум на політології і в дипакадемії, щоб розуміти, де Європа “їхня” (постімперська), а де “наша” (постколоніальна), і не роззявляти рота на кожного “білого сахіба” й не дивуватися, “як він міг”, – а пам’ятати, що ми теж не вчора роджені й маємо свої традиції, в т.ч. політичні, і війна, умовно кажучи, “між Петром і Мазепою” на європ. континенті не тільки не скінчена, а навпаки – тільки-но розгоряється… (La voix d’une prisonnière russi).

2)”Европа от Лиссабона до Владивостока” – це придумав зовсім не Путін, а голова КГБ СССР Шелєпін, рочків так із 60 тому, коли, власне, вся концепція нинішньої “гібридної війни” Кремля й народилася на світ (вирішено було, що вже відпочили після Другої світової і можна продовжити звідти, де Сталін зупинився, – “то, что отцы не допели, мы допоем”). Про це є купа матеріалу, в т.ч. в мережі, починати найкраще б із лос-анжелеської лекції Юрія Безменова, aka Thomas Schuman, 1983 р. (вона є на Ютюбі, правда, тільки англійською, але, може, хтось не полінується й засубтитрить, вона того варта): те, що цей мем раденько підхопили спершу Меркель, а тепер Макрон, говорить ТІЛЬКИ про проблеми їхніх “екс-імперій”, і ніяк не повинно затирати в наших очах тяглість лінії “Шелєпін – Андропов – Путін”: саме вона становить основний смисл післясталінської історії Росії, байдуже, з СРСР чи без.”

Я трохи запрацювалась і пропускаю багато новин. Але щодо "м'яса по-французьки", тобто Макрона з його ганьбою, мушу…

Gepostet von Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко) am Donnerstag, 22. August 2019

Алла Гунченко для Україна Неймовірна

Редакція може не поділяти думку авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій