Волонтер і блогер Дана Ярова написала відкритий лист президенту Володимиру Зеленському у себе на сторінці в Facebook:
“Відкритий лист президенту.
Володимире, Ви просили не звертатися до вас по-батькові, я не буду, та й бажання немає. Мені насправді pohuy, (лексику повторила за одним з ваших друзів) прочитаєте ви це відкритий лист чи ні. І мені так само pohuy зрозумієте ви його чи ні. Але все ж.
Так ось про парад. Розумієте, Володимире, парад це не погриміти технікою по Хрещатику.
Парад, це не зіпсувати асфальт там.
Парад це не просто гроші з бюджету. Парад це не марна їх трата. Парад це не просто помарширувати. Парад це не помахати ручкою з трибуни.
Парад це не пафос. Парад це не розвага. Парад це не пережитки минулого. Парад це не про війну.
Якщо до вас до сих пір не дійшло, то парад це про інше. Парад, це самоідентифікація. Парад, це символізм. Парад, це як гімн, як прапор, як мова. Парад, це данина поваги тим, кого вже немає. Парад, це покалічені хлопці в перших рядах. Парад, це урочисте вручення прапорів бригадам. Парад, це нагородження Сумрака, якого під руку вивів Забродський. Парад, це данина почесті матерям загиблих. Парад, це данина почесті дітям загиблих. Парад, це про те, що ми пам’ятаємо. Парад, це про добровольців, волонтерів та всіх громадян країни, які за 5 років створили армію з нічого. Парад, це сльози на очах у військових, які марширують по головній площі країни. Парад, це захоплення в очах у дітей. Парад це гордість за свою країну, за те, які люди в ній живуть. Парад, це наочність того, що люди, звичайні громадяни цієї країни, змогли відродити з попелу свою армію і пишатися нею. Парад це не про гроші. Не можна відкупитися від військових, які втратили руки, ноги, здоров’я на війні просто видавши їм гроші. Що вони будуть робити 24 серпня? Пити біля телевізора під “95 квартал” або під “Сватів”? Чим ви вирішили замінити парад? Концертом, серіалом, кварталом? Так це плювок всім в обличчя. Матерям загиблих, дітям загиблих, пораненим, добровольцям, волонтерам. Всім тим, хто в 2014-2015 роках тягнув на плечах свою армію. Це плювок в обличчя. Ми то витріть, і вийдемо на свій парад. Але в цю гру можна грати і вдвох. Так що не прощаємось.
І я щиро вірю, що вам pohuy. На країну, на загиблих, на волонтерів, на дітей, тих, хто не дочекався батьків з війни. Але якби не всі вони і ми, не було б у вас країни в якій ви зараз президент. Просто не було б.
Парад, він для цього хлопця з фотографії, і ви думаєте його купити? Нерозумно, тупо і по-жлобськи.”
Алла Гунченко для Україна Неймовірна
Редакція може не поділяти думку авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини