“С*яками обіллю”: українська журналістка стала “жертвою” народних традицій

Тележурналістку з Ужгорода Вероніку Мороз незнайомці облили водою в Поливаний понеділок, коли вона поспішала на роботу, на що дівчина поскаржилася в мережі.

У коментарях до її посту на Facebook з’явився один із чоловіків, який облив дівчину, а також його мама. Вони почали сваритися з журналісткою, в хід пішли навіть погрози, передає Обозреватель.

Мороз на сторінці в соцмережі розповіла, що вода залила її рюкзак, де були важливі документи, одяг для ефіру, техніка. Крім того, зазначила вона, компанія чоловіків порушила правила карантину. Вона опублікувала їх фото:

Коментатори приєдналися до її обурення, проте користувач Костя Костик (як з’ясувалося, безпосередній учасник подій) обізвав дівчину дурною. Його мама заступилася за сина, посилаючись на традиції святкування Великодня.

У результаті одному з користувачів чоловік, погрожуючи, порадив “переживати за себе”, а журналістці написав (орфографію автора зберігаємо): “На другі поливанки сиками оболюю”.

“Я не терплю невігласів та ідіотів. Ще більше не терплю, коли через них я втрачаю час і нерви.

Ситуація: сьогодні пішки йду на роботу з телефоном в руках і навушниками у вухах. Вулиця Погорєлова. В якийсь момент відчуваю, як волосся і спина стають мокрі. Повертаюсь, а там такий персонаж, про яких написала у першому реченні. Виливає на мене пляшку води і тішиться, ніби зробив подвиг, тікає, сідає у машину і машина швидко їде.

Мій одяг мокрий (а на вулиці холодний сильний вітер). Із рюкзака стікає вода, а в рюкзаку документи (паспорт і посвідчення журналіста. так, я їх ношу з собою, бо порушую правила карантину через службову необхідність), зарядки, павер, одяг для ефіру, косметичка та інші речі і абсолютно все мокре.
Я людина і так дуже нервова і хто мене знає, може уявити якою була моя лють. Розумію, що так на роботу не дійду, бо холодно і сильний вітер, можу простудитись, що зараз досить ризиковано.

Йду додому. І, о, дорогою знову бачу ту ж машину, дочекалась, зняла відео, сфотографувала цих хероїв. Подзвонила в поліцію. Довго розбирались телефоном. Цих нерозумних створінь не знайшли. Сказали, можу написати заяву у міськвідділку, якщо маю бажання.

Я спішила на роботу, бо за дві години у мене три прямі ефіри. І, звичайно, було не до заяв.

Може хтось впізнає цих недоумків?

А тепер поясню по пунктах, чому “традиція” поливанок мною сприйнята так агресивно:
• зараз карантин, а чуваки забили на будь-які правила;
• чуваки зовсім мене не знають, не знають, хто я, куди іду і для чого;
• чуваки не зважають, що у мене в рюкзаку можуть бути важливі речі (і зараз навіть не про ціну);
• чуваки забирають у мене час, якого у мене мало, бо я іду готувати новини для прямого ефіру, який перенести я не можу;
• чуваки не знають, чи здорова я (фізично і психічно) і в таку погоду наражають мене на небезпеку захворіти;
• чуваки не думають про те, що у людини можуть бути складні життєві обставини і їй зараз абсолютно не до дурних дитячих приколів.

Я не йшла вулицею спеціально, щоб якісь дол***оби мене облили. Я кожного дня іду пішки на роботу і з роботи, бо в місті не працює громадський транспорт.

Таке я вважаю дикунством. Я їм не подруга/сестра/мама/кума. Мені не 12. І чому вони думають, що я маю дотримуватися великодніх традицій? Може я дотримуюсь буддизму, може сатанізму, може язичництва. До речі, язичники часто приносили в жертву людей. То це тепер означає, що якийсь язичник може мене серед вулиці зарізати, бо такі традиції?

Не лізьте зі своїми звичаями туди, де вас не просять!

P.S. безпосередньо облив мене той, що на фото виходить з переднього пасажирського місця. Машина Опель. Номерні знаки на фото.”

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини