Письменник зі Львова Роман Онишкевич колекцінує світлини з видами міста 1960-1980-их років. Пригадує вигляд міських вулиць, які вже повністю перебудовано.
Про це повідомляє Gazeta.ua
Наприклад, заклад громадського харчування “Червона шапочка” у центрі Львова та кінотеатр “Мир”.
“Пам’ятаю, як стояли неймовірні черги, коли показували “Фантомаса”. За квитками треба було стояти годину, а може, і більше. Зараз це смішно. А тоді була фантасоманія. Поки ходив до школи, то там можна було поїсти морозива. Коли підріс, то вже почав дівчаток у кіно запрошувати. Спочатку – у “Мир”, а потім вже – у “Клекіт”, – розповів Онишкевич.
Журналіст пригадав заклади, де у 1980-ті продавали морозиво та гарячі напої.
“У центрі міста було чотири культові точки – “Пінгвін”, “Сніжинка” на проспекті Свободи, за поворотом, на Дорошенка, теж було морозиво. Що стосується напоїв, то культовий заклад був там, де зараз “Пузата хата”, у підвалі. Він називався “Шоколадка”. Це був дуже культовий заклад – там збиралися дуже наворочені люди. У готелі “Львів”, де зараз у підвалі культурний заклад, у період 90-их був шалман. У Львові шалманів було фактично три, навіть чотири – “Ватра”, “Театральний”, до речі, вважався крутий. Ми туди рідко ходили, бо там сиділи бандити, валютники”, – додає.
Онишкевич розповідає, що в 1980-ті у Львові у пивбари жінкам не прийнято було заходити.
Культовий гурт “Брати Гадюкіни” відзначає цього року 30-річчя. Гурт готує до виходу шостий альбом “І сміх і гріх”.
“Коли помер Сергій Кузьмінський, ми не думали грати, – каже бас-гітарист гурту Ігор Мельничук. – Дали концерт його пам’яті і розійшлися кожен по своїх нішах: Міша грав блюз у Львові, ми з Пашею писали музику до фільмів. Але 2013 року, коли до революції був рік, ми вирішили зібратись, почали писати нові пісні. Якби все було добре в Україні, ми би вже, мабуть, і не грали. Ми, як маркери, вилазимо і говоримо: не все є добре”.
Фото Дивись.інфо
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
