Щонеділі біля Верховної Ради народні депутати зі “Слуги народу” і “Голосу” збираються на пробіжку. Вони кличуть усіх охочих і щоразу нового спецгостя. Із нардепами вже бігав голова митниці Максим Нефьодов і гендиректор Укроборонпрому Айварас Абромавичус.
Ми вирішуємо пробігти частину дистанції та поговорити з депутатами про підготовку до марафону, комунікацію у фракціях і те, як їм вдається чи не вдається читати всі тексти законопроектів, передає Gazeta.ua.
15 вересня приходимо до парламенту о 8:30. Сьогодні має бути п’ята пробіжка. Надворі холодно. Забіг має дві частини: 4 км Маріїнським парком для всіх і на Труханів острів для найвитриваліших.
— Как-то сегодня маловато людей, — каже один із трьох чоловіків у шортах, які розминаються перед Верховною Радою за 15 хвилин до дев’ятої ранку.
— Я думаю, все будет, — відповідає інший.
— Они же вчера на YES были.
— Так Беня что-то там начал заявлять, что он не олигарх.
Сміються між собою.
— А то, что из-под копытца золотые монетки сыпятся…
На вигляд усі троє не старші за 35 років. Вони найперші прийшли на пробіжку з депутатами. До них на площі Конституції були лише двоє охоронців і жінка біля дерев’яного хреста.
— Усім привіт, — каже о 8:55 депутат “Слуги народу” Галина Янченко та приєднується до людей, які стоять колом. Розказує про пробіжку як “анонімний клуб ЗОЖників”, що має просувати здоровий спосіб життя і допомагати людям знайомитися. Дивується, що сьогоднішній спецгість — голова Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку Тимур Хромаєв — не спізнився, як робили його попередники.
Ті, хто прийшли раніше, розминаються або бігають уздовж Маріїнського палацу. Ймовірно, щоб не змерзнути. Температура на вулиці точно нижче за 20 градусів, майже всі одягли на футболку спортивну кофту. Жінки ненафарбовані. Дехто взяв із собою музичну колонку.
За 2 хв. до 9:00 на центр виходить хлопець у яскравій куртці та пропонує провести розминку. Усі повторюють за ним рухи.
Під час знайомства кожен називає своє ім’я, місце роботи, дехто ділиться, чому прийшов і що хоче дізнатися від депутатів. Нардепи на пробіжці у меншості, більшість — підприємці. Також є помічники депутатів, студент, чоловік, “який підписується під усю спортивну двіжуху” і журналістка, яка пропонує свої послуги прес-секретарки. Загалом до 40 людей. Депутат Ярослав Железняк із “Голосу” про себе говорить: “Бігаю, у вільний час підпрацьовую народним депутатом”.
До кола підходить охоронець. Хтось із натовпу питає, чи треба спецдозвіл для занять перед Радою. Інший каже, що тут бігають народні депутати.
— Они не бегают, они катятся, — каже охоронець і йде. На його слова реагують сміхом.
Лишають кофти і починають бігти парком у напрямку станції Арсенальна. Одразу беруть високий темп. Перші — Ярослав Железняк і Тимур Хромаєв. Посередині “колони” депутат із “Голосу” Леся Василенко. Позаду вмикають колонку, грає “Остановилось мое сердце” російського гурту “Сплін”. Хтось жартує, що таку пісню треба увімкнути наприкінці пробіжки.
— Я взагалі бігаю наодинці, а тут така чудова компанія. Як для мене, то швидко біжать хлопці. Більш треновані. А я біжу заради власного задоволення, тому трохи повільніше, — каже на першому колі підприємець Андрій, 37 років. Просить не вказувати своє прізвище.
— Питань до народних депутатів не маю. Їхню роботу оцінюю нормально, позитивно — 4 з плюсом із 5.
Біжать групками — залежно від швидкості руху. Железняк і Хромаєв незмінно попереду.
Позаду Маріїнського палацу люди фотографують нардепів. Між собою говорять, що сьогодні вони вийшли пізніше, ніж зазвичай.
Повертаючись до Ради, йдуть на групове фото. У натовпі жартують, що саме заради нього дехто приходить на пробіжку. Дорогою говоримо зі спецгостем, чоловіком телеведучої Маші Єфросиніної — Тимуром Хромаєвим, 44 роки. Він бігав у чорній спортивній кофті, сірих шортах і синіх гетрах. Після 4 км говорить без задишки.
— Відчуваю, ніби ми роками знайомі, — каже про депутатів. — Я працюю в регуляторі, якому дуже потрібні закони. І закони якісні. Ми зараз багато пишемо для депутатів, щоб вони потім просували це у Верховній Раді. Про результати говорити зарано. Ми ще не ухвалили критичної маси законів, які нам потрібні для країни, аби повністю змінити ситуацію. От наступним у нас буде закон про нові фінансові інструменти, який дозволить створити багато корисного для аграріїв, енергетики.
Після фотографування близько 20 людей із Железняком біжать на Труханів острів. Депутат готується до марафону 13 жовтня. Бігтиме 42 км 195 м.
— По середах, п’ятницях роблю спеціальні бігові вправи. Російською мовою вони краще називаються — абревіатура СБУ (“специальные беговые упражнения”). Звісно (робота у Верховній Раді заважає готуватися до марафону. — Gazeta.ua), для результату на таких змаганнях треба багато часу. Я намагаюся займатися або зранку, або ввечері, або на вихідних. Раніше займався тріатлоном, його довелося відкласти, бо просто не встигаю. Або спати не встигаю, або тренуватися, — каже Ярослав Железняк, 29 років.
Півмісячну роботу парламенту називає неефективною, челенджовою та оптимістичною.
— Багато часу йде вхолосту, багато політиків витрачають час на піар, який могли витратити на написання якісніших законів. Робота в комітетах мені нині подобається більше. Там ти працюєш над законопроектом, а не намагаєшся виступити перед виборцями. Є багато неефективних процедур, тому ми пропонуємо переписати регламент. Мені дуже шкода часу людей, які прийшли в парламент, грошей громадян, які оплачують цю роботу податками.
До 20 людей зі спецгостем йдуть до кав’ярні поблизу будівлі парламенту. Сідають за дерев’яними столиками на вулиці. Деякі жінки беруть ковдри з інших місць й накидають на плечі.
Замовляють лате, еспресо, капучино, ромашковий чай і “Моршинську” у скляній пляшці. Ціни “на каву” 35-55 грн.
— С прошлым парламентом можно было только мечтать о таком, — говорить Хромаєв. Він сидить “на чолі” столу, біля нього Янченко. Говорять про приватизацію, кредити, інвестиції, приватні пенсійні фонди.
Обговорюють ухвалені закони. Янченко цікавиться думкою Хромаєва щодо одного з документів.
— Мы молодцы?
— Вы ещё даже не начинали, — відповідає він.
Навпроти спецгостя сидить чоловік у зеленій куртці. Він переводить розмову до депутата “Європейської солідарності” Ірини Геращенко. Цікавиться, чи все ж відсторонили її від 5 пленарних засідань, як рекомендував комітет. 10 вересня під час виступу з місця вона назвала “Слуг народу” “зеленими чоловічками”. Так прозвали окупантів у Криму.
— Если вы простите ей, к вам не будет доверия, — доводить він.
— Вона за дві хвилини тричі порушила регламент, — пояснює Янченко.
— Может, в суд их направить? — продовжує чоловік.
Чоловік у синіх шортах повертає всіх до теми пенсійних фондів. Згодом говорять знов про інвестиції. Студент зазначає, що інвестор навряд чи піде в країну, де триває війна.
— В Израиле война всю жизнь, — говорить йому на противагу депутат від “Слуги народу” Юрій Камельчук, 39 років.
— Навряд чи хтось із заходу вкладе в країну, про існування якої вони не знають, — додає Янченко. Вона є однією з 15 заступників голови фракції — Давида Арахамії. Каже, що депутатами не керує, а з ними комунікує. Має знати про їхні настрої та шукати консенсус. Запитуємо про ставлення до кнопкодавства у фракції з боку Сергія Литвиненка та Олени Копанчук. Президент Володимир Зеленський за кнопкодавство обіцяв забирати мандат, фракція обійшлася вибаченням і перерахуванням місячної зарплатні нардепів на благодійність.
— Ми розробляємо законопроект, який би позбавляв депутатів мандата за кнопкодавство. Сподіваюся, що він відносно швидко пройде парламентські процедури. І тоді можна буде позбавляти мандату не тиском, а конкретними важелями. Поки законопроект не ухвалили, доводиться шукати інші інструменти, — каже 31-річна Галина Янченко.
Близько 10:40 депутати розходяться. Найближче йти додому мажоритарнику від “Слуги народу” Юрію Камельчуку.
Його обрали за 124 округом на Львівщині. Живе в готелі “Київ”, що навпроти Верховної Ради. Згодом планує винаймати квартиру.
— Жити в готелі дуже зручно: усе поруч, комфортно, вигляд із вікна гарний, — говорить 39-річний Юрій Камельчук. Просить перейти з тіні на сонячну частину тротуару, аби було тепліше.
— Я бігав ще до виборів, потім графік трохи збивався, у Трускавці знов була можливість, і нині як коли — бо є ефіри на телебаченні чи щось інше. Якщо я три дні за тиждень не побігаю, то мені вже чогось не вистачає. Це ніби гіпервентиляція додаткова: коли біжиш, багато дихаєш. Життя прекрасне.
Роботу в парламенті описує словами — читай, думай, голосуй.
— Я встигаю прочитати 95% текстів законопроектів. Були деякі, де довелося довіритися колегам з профільних комітетів. Проблеми в об’ємі немає. По-перше, їх дають наперед, по-друге, ніхто не забороняє за день-два самостійно подивитися їх на сайті Ради. Додатково нам роблять таблички з лінками для лінивих. У них пишуть, що сьогодні буде ось такий, кнопочка, посилання. Не знаю, чи це в усіх фракцій, але в нас це є. Ще додатково надсилають стислу суть закону. Там є відразу коротке бачення щодо того, для чого це, заради чого це робиться.
Із Зеленським бачимося двічі на місяць, може, частіше, я щось… Чесно, за останні два тижні у нас було 2 чи 3 зустрічі загальні так фракцією. Ну дві точно, я можу помилитися.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
