29 серпня, в Україні відзначається четверта річниця Іловайської трагедії.
Повідомляє НАРОДНА ПРАВДА.
“Всі були впевнені, абсолютно до єдиного бійця, що протягом декількох тижнів, може трохи більше, ця війна закінчиться нашою перемогою, ми вийдемо на наші українські кордони і звільнимо Україну від сепаратистської чуми”, -розповідає начальник штабу, в. о. командира батальйону “Донбас” В’ячеслав Власенко на прес-конференції.
Чотири роки тому в Іловайськ поїхали 243 бійці батальйона “Донбас” (штат був майже укомплектований, з 5оо людей лише трьох не вистачало). Це майже половина. Командир пояснює, що до того часу багато загинуло, багато було поранено).
Військова розвідка повідомляла, що в районі Іловайська близько 200 бойовиків. Для професійно підготовлених 243 українських військових здавалося, що здобути перемогу в бою з ними буде легко. Але, інформація виявилася помилковою, сепаратистів було набагато більше, плюс вони весь час поповнювалися з резерву.
“Ніхто не очікував, що буде вторгнення російських військ. Я особисто не вірив до останнього. До мене як до командира приходило багато “фейкової” інформації. Коли надійшла інформація,що вторглися російські війська, мені в це не вірилось“, – згадує В’ячеслав Власенко.
Запеклі бої в районі Іловайська тривали близько місяця у 2014 році і завершилися важким виходом українських військових з оточення.
По ходу бойових дій українським підрозділам вдалося 18 серпня увійти в Іловайськ. Місто було поділено на території, які контролювалися обома сторонами конфлікту.
“Ми звільнили половину міста, але не достатня кількість особового складу та зброї не дала можливості зачистити ціле місто і очистити його від бойовиків”
Комбат в черговий раз нагадав, що сили бойовиків щодня поповнювались.
Проте подальше просування українських військових було значною мірою ускладнено введенням на територію України регулярних російських військ. 23 та 24 серпня вони вдарили в тил українським силам після чого ті виявилися здебільшого в оточенні.
Вночі 29 серпня президент Путін закликав бойовиків організувати «гуманітарний коридор» для виходу українських військових з котла. Вранці того ж дня російське командування запропонувало українській стороні вихід з оточення без зброї.
З невідомих причин українські військові колонами почали вихід з оточення з власною зброєю і по дорозі були розстріляні противником.
“Є багато причин, чому все так сталося, люди були втомлені, хтось психологічно зламаний”, – каже командир батальйону.
За словами Власенка, генерал Хомчак разом з командирами підрозділів особисто прийняли рішення про те, як виходити з міста. Комбат зізнається, що вони зовсім не довіряли росіянам і були готові при необхідності оборонятися.
Він спробував пояснити, чому ЗСУ обрали саме такий шлях виходу з міста. Це була колона з втомлених солдатів і напіврозбитої військової техніки. Швидкість пересування становила приблизно 7 км/годину. У них не було фізичної можливості йти швидше.
Українці щиро вірили, що якщо вони випустили колону бойовиків зі Слов’янська то і їх спокійно випустять з Іловайська, але склалося зовсім інакше.
Підсумком подій під Іловайськом стало укладання тристоронніх (Україна-Росія-ОБСЄ) Мінських угод із залученням представників бойовиків Донбасу. Згідно з офіційними даними в боях за Іловайськ загинуло 366 українських військових, 158 досі числяться зниклими без вісті, 429 – отримали поранення, в полоні опинилися 128 осіб.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
