Російські окупанти вже не один день пробують наступати на Бахмутському та Авдіївському напрямках на Донбасі.
Нині на Донеччині, зокрема, на Авдіївському та Бахмутському напрямках чи не найспекотніше. Окупанти роблять спроби йти в наступ, а Сили оборони відбивають ворожі атаки та інколи навіть відкидають окупантів подалі. Серед тих підрозділів ЗСУ, які перебувають зараз під Бахмутом – 93-тя ОМБр Холодний Яр. Іноді їхні позиції з ворогом – на відстані стрілецької зброї.
Про тактику окупантів під Бахмутом “Суспільному” розповів командир бригади? полковник Руслан Шевчук.
За його словами, на відміну від Сумської та Харківської області, в боях за які брали участь “холодноярці”, тактика окупантів на Донбасі змінилася.
“На Сумщині та Харківщині було більше бронетехніки, тактичних дій. Тут основний їхній підхід — не жаліти особовий склад. Вони їх так і називають – одноразові. Привезли, показали напрямок, сходили в наступ, загинули, після обіду – наступні. Тупа лінійна тактика випаленої землі. У лоб. До останнього солдата”, – розповідає Руслан Шевчук.
Він додає, що загалом російські окупанти використовують стрілецьку зброю, бронетехніку, багато артилерії та авіації, завдають ракетних ударів. Щоправда, іноді, якби це фантастично не звучало, але йдуть в наступ просто зі стрілецькою зброєю, а з “мобілізованих” воюють загалом ув’язнені.
“Якщо раніше ПВК “Вагнер” наступала в районі Бахмута, то тепер в районі Соледара теж значна частка — колишні російські в’язні. Вони пів року воюють, а їм за це все прощається”, – говорить комбриг 93-ї бригади.
Він додав, що 93-тя бригада запекло бореться з окупантами і, на жаль, є втрати серед особового складу.
“Кожен день я бачу героїчні вчинки мого особового складу. Кажуть, що 93-тя бригада — це бетон. Так, це – бетон. Особовий склад, молодші командири, командири відділень, взводів, рот — їм треба пам’ятники ставити. Хлопці з 24 лютого не вилазять з окопів, ведуть потужні бойові дії. Якщо є можливість вести наступ — ведуть наступ, якщо ні — активна оборона. На жаль, є втрати. На жаль, у нас гинуть найкращі. Ті, хто не побоявся, не сховався від війни…”, – говорить Руслан Шевчук.