Прислів’я та приказки про весну

3664

Прислів’я та приказки про весну

Весна — це час пробудження і оновлення всього живого, коли після довгої холодної зими прокидається кожна травинка. Цього не могли не помітити наші предки. Про це — у приказках та прислів’ях про весну і весняне пробудження.

Прислів'я та приказки про весну

Весна — наші батько й мати.
Весна всім красна.
Весна красна квітками, а осінь — плодами.
Весняний дощ зайвим не буває.
Весна днем красна, а на хліб пісна.
Весна відмикає джерела й річки.

Прислів'я та приказки про весну - фото 2

Побачив шпака у дворі — знай: весна на порі.
Ранні ластівки — щасливий рік.
Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.
Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
Весною все ожива, танцює й співа.
Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.

Прислів’я та приказки про весняні місяці

У прислів’ях та приказках про весну і весняні місяці ти зустрінеш такі назви, як-от: март, марець, апріль, май. Не дивуйся. Це — давньоруські найменування, які були успадковані російською літературною мовою. А от в українській єдиної системи назв місяців не було аж до XVI ст.

Прислів'я та приказки про весняні місяці

З цієї причини у різних куточках України місяці називали по-різному, старі назви співіснували з новими. Березень у народі називали так: сухий, березіль, марець, зимобор, весновій, протальник, сочень, соковик, полютий, капельник, протальник, з гір потоки, красовик, березозорь, заграй-ярочки. Квітень величали такими назвами: цвітень, краснець, снігогін, дзюрчальник, водолій, лелечник, пустун, капельник, лукавець. Травень кликали маєм, травником, пісенником, ярцем, громовиком.

Сучасна система назв місяців сформувалася лише наприкінці XVI ст. Вони мають досить прозоре значення, оскільки всі пов’язані з певними явищами природи.

Прислів'я та приказки про Березень

Березень

Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.
Буває март за всі місяці варт.
Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.
Март невірен: то сміється, то плаче.
Март спочатку хмарний, в середині болотний — сніп буде намолотний.
Мартове тепло — як мачушине добро.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
У березні день з ніччю зустрічаються.
У березні вже щука-риба може хвостом лід розбити.
Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.
Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.
У березні не байдикуватимеш — восени і на зиму до столу матимеш.
У березні сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, зверху ллє, знизу мете.
Від березневих дощів земля квітне. Березень невірний: то сміється, то плаче.

Прислів'я та приказки про Квітень

Квітень

Квітень з водою — травень з травою.
Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
Квітневий сніг такий, як жіночий плач.
Мокрий квітень, сухий май — для картоплі буде рай
Теплий квітень, мокрий май — буде у стодолі рай.
Якщо квітень робить галас, буде зерна і сіна повний запас.
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.

Прислів'я та приказки про Травень

Травень

Два дощики в маю, певно бути врожаю.
Коли в маю дощ не випаде, то й золотий плуг нічого не виоре.
Коли прийде май, то за себе кожен дбай.
Май — волам дай, а сам на піч тікай.
Майська роса — краще вівса.
Почекай, маю, я іще тобі заграю — каже мороз.
Травень холодний — рік хлібородний.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Травень холодний — не будеш голодний.

Прислів'я та приказки про працю навесні

Прислів’я та приказки про працю навесні

Відомо, що українці — надзвичайно працьовитий народ. Тому наші предки добре знали: прийшла весна — час братися до роботи в саду і на городі.

На полі в цей час орють землю і сіють зернові культури, а на городі — саджають картоплю. В саду обробляють дерева: підрізають гілля та білять вапном нижню частину стовбура. Про працю навесні — наступна підбірка прислів’їв та приказок.

Прислів'я та приказки про працю навесні

Весняний день рік годує.
Весна ледачого не любить.
Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
Як почав орать, то в сопілку не грать.
Як терен квітнем забіліє — селянин ячмінь сіє.
Зійшов у березні сніжок — берися за плужок.
У березні не байдикуватимеш — восени і на зиму до столу матимеш.
Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
Весна кличе в поле.
Яр-весна — наш отець і мати: хто не посіє — не буде збирати.
Сій вчасно — вродить рясно.

Джерело: Пустунчик

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини