Про цінності людини із села

2804
Село / Фото з відкритих джерел

Львівський журналіст Олег Галів відверто та зворушливо написав, за що любить село, а також, чим сільські жителі відрізняються від міських, і які у них цінності.

Фото з відкритих джерел

Я ніколи не любив надмірного гаміру, бо виріс поміж гір і невеликих дерев’яних будинків. І хоча мені 21, я представник того покоління, кого у селі ще й досі будять ранкові півні. Хай сусідські, але ж півні. Нині працюю і навчаюся у Львові.

Цьому місту віддав 5 років. Тож додому, в село, їжджу не так часто як на першому чи другому курсі, але їжджу. І такі мандрівки – це завжди спостереження за людьми. За тими, хто, на відміну від багатьох, не зрадив селу. І повернувся сюди, аби тут ще глибше пустити коріння свого роду.

І, знаєте, ці люди щасливі. У них є все, що треба. Вірите? У селі люди щасливі. Так, не всі. Але печальних історій багато і у містах. А в маленьких селах люди вміють щиро казати “дякую”. Собі, рідним, сусідам та Богу. І хай є такі, що ідуть до церкви “показати себе і подивитися на інших”, молитва тут – не просто слово. А ” Люблю тебе” не просто фраза. За це я і люблю село!

Люди з села заробляють в Італії чи Польщі, а будують в селі. Ці люди не мріють про котедж на Лазуровому узбережжі, а надихаються неймовірною красою, просто піднімаючи очі вгору. Попри все, вони щасливі навіть від того, що зранку до ночі працюють в полі. Кажуть, земля дає їм наснагу. А головне, чого вони бажають собі та кожному, – щоб було здоров’я, а решта – буде. Вони це точно знають. Ці люди зробили свій вибір. І не прогадали.

Тож навіть коли говорять, що в селі час застиг – брехня. Село активно розвивається, може, навіть активніше, ніж місто. Приїдьте і переконайтеся. Тут Інтернет буває швидший, ніж у Львові. Зрештою, люди з села часто і розбудовують те саме місто.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини