Чим вони відрізняються від наших батьків у такому ж віці? Або від нас малих?Та глобально майже нічим. Це просто фраза, яку прийнято вживати без пояснень. Усі дітки усіх часів прекрасні.
Про це на своїй сторінці пише журналіст Олег Галів.
“Якісь такі діти пішли. У наш час діти були інші”, – це фраза, яка просто зробила мій день. Почув її в одній із поліклінік. То була реакція людей на 5-6-річного хлопчика, який голосно плакав, бо йому зробили щеплення. Але, відверто, таке речення ми постійно чуємо – трамвай, магазин, метро, школа. І у селах, і у містах.
То що ж з цими дітьми не так? Чим вони відрізняються від наших батьків у такому ж віці? Або від нас малих?
Та глобально майже нічим. Це просто фраза, яку прийнято вживати без пояснень. Усі дітки усіх часів прекрасні. Звісно, не без винятків. Єдине, що відрізняє цих дітей від тих – час, у якому вони живуть чи жили. І можливості та виховання.
Моя мама, коли була маленькою, не знала взагалі, що таке телефон. Нині ж дошкільнята перерахують вам усю лінійку Айфонів. Навіть я не всі моделі тримав у руках. Діти сьогодні звикли вибиратися у солодощах, бо їм пропонують сотні варіантів. Від льодяників до персональних тортів у повний зріст на день народження. Колись це були цукрові півники, рачки або привезені з-за кордону кольорові льодянці. У наші дні малеча ходить у фірмовому одязі з дорогими бірками. А колись, років 30, 20 тому, в одних штанцях виростали два рідні брати і два двоюрідні. Просто одяг доношували. І в тому не було дивини. А, може, ті, кому зараз за 35, часто маленькими їздили в аквапарки і цілодобово дивилися мультики? Ні. І я в аквапарк малим не їздив. Пісочниця і футбольне поле – межа наших тоді розваг. А ще приставка! У батьків її, до слова, не було. І цей список можна продовжити. Час трохи змінив цінності.
Веду все це до того, що діти за будовою не змінюються. У них, як і у нас, – є руки, ноги, волосся, спина, очі. Вони, як і ми, ростуть зі швидкістю 365 днів на рік. Але вони ростуть у час, коли є практично все і навіть більше. І, у залежності від можливостей, цим діткам батьки намагаються дати максимум. Як і намагалися колись. І це правильно. Вони повинні відчувати любов і турботу. Єдине, що обов’язково треба вчити дітей сьогодні, як це робили і раніше, що всі між собою повинні бути рівними – незалежно від статків і зовнішності. Але зрозуміють це, як показує життя, не всі діти. Як і не всі батьки цього навчать.
Попереду покоління тих, про яких нинішні шестирічки теж скажуть “у наш час діти були не такі”. Але ні, такі. Просто світ розвинувся. І межа вседозволеності. Тому хай все йде так, як повинно. Найважливіше – не переступати цю межу. А також – не засуджувати діток, які здаються Вам “балуваними”. Такими їх зробило суспільство”.
Якісь такі діти пішли. У наш час діти були іншіЦе фраза, яка просто зробила мій день. Почув її в одній із…
Gepostet von Oleg Galiv am Donnerstag, 14. März 2019
Анастасія Сорока для Amazing Ukraine
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
