На Кіпрі “оселився” Козак Мамай

63

Українські дипломати, які працюють на Кіпрі, вирішили зробити мешканцям Нікосії подарунок. Відтепер у столиці острівної країни є пам’ятний знак, на якому зображений один із духовних символів нашої держави – Козак Мамай.

“Це не просто декоративний монумент – це частинка України, нашої історії, культури, це символ одвічного прагнення українців до свободи та незалежності. Тепер про це знатимуть і на Кіпрі”, – розказав “Голосу України” посол Борис Гуменюк.

Козак Мамай розмістився у сквері на території кіпрського МЗС. До речі, поблизу міністерства вже є декілька символів інших держав. Тепер до них приєднався й український.

Цікаво, що монумент прикрасили петриківським розписом – ще однією “візитівкою” української культури. Для цього запросили відому українську майстриню Галину Назаренко. Вона розписувала пам’ятник спеціальними фарбами, які не втрачають відтінків упродовж півстоліття.

Історія про Козака Мамая викликала неабиякий інтерес у кіпрських дипломатів та преси, які прибули на урочисте відкриття монументу. Після того, як посол Гуменюк розповів про Мамая, міністр закордонних справ Кіпру Нікос Хрістодулідіс навіть висловив жаль, що не є українцем.

Козак Мамай

Образ Козака Мамая став поширеним в Україні у XVII-XIX століттях. Картини, які зображують відомого козака, вважають народною іконою. Вона уособлює собою пам’ять про хоробрих козаків Запорізької Січі. Козак Мамай – це справжній український лицар.

Досі невідомо, хто став прототипом героя, адже було багато воїнів із таким ім’ям. Пізніше “мамай” став загальним ототожненням відчайдух та характерників. Дієслово “мамаює” означало мандрувати та не бути прив’язаним ні до чого. “Піти на мамая” – йти на удачу.

Попри те, що навколо постаті Козака Мамая багато легенд та думок, його малювали за єдиним каноном. Типовий Козак Мамай має при собі кобзу та сидить, схрестивши по-східному ноги. Кобза символізує співочу душу українського народу. Поруч завжди стоїть кінь, як символ хоробрості та емоційності українців. Конячка зазвичай пасеться під дубом. Це дерево нагадує про могутність та генетичну чистоту роду.

Біля козака також малюють спис із прапором, козацький штоф та чарки. Це речі, що пов’язують з життям та смертю будь-якого козака: спис ставили на місці поховання, а штоф та чарку клали в могилу.