Художники і волонтери розмальовують хати та зупинки.
«Далеко не всі знають, що у Самчиках є місцеве народне мистецтво. У нас була велика мрія зробити так, щоб всі хто приїжджали у село дізнавалися про самчиківський розпис. Щоб люди бачили, що є таке унікальне місце, а село розвивалося, і разом із ним розвивався розпис», – каже Ірина Тітова.
За її словами, проект створення арт-села у Самчиках реалізовують спільно із Хмельницьким обласним науково – методичним центром культури і мистецтва. Підтримує їх також Український культурний фонд.
Майстер самчиківського розпису Віктор Раковський каже, що об’єкти, які розписали “Самчиківкою” ретельно відбирали. Потім підписували договір із власниками про те, що упродовж наступних 5 років вони не будуть спотворювати чи змінювати форму малюнку.
«Зважали на те, щоб хату було видно, як проїжджаєш селом. Будинки мали виділятись українською архітектурою – глиняні, доглянуті. Домовлялись із господарями про те, що ми робимо зовнішній ремонт і підписуємо договір. Для об’єкта спеціально розробляли ескіз, який би йому пасував. Кожен малюнок – унікальний. Взагалі самчиківський розпис самобутній, багатий на традиції, має своєрідну колористику, композицію», – розповідає Віктор Раковський.
Додає, що серед основних елементів «Самчиківки» – «світове дерево», птахи, тварини, люди, квіти, ягоди, сонце, місяць, зорі. Усі вони мають своє філософське значення і об’єднуються відповідно до змісту композиції.
«Історично самчиківський розпис родом із 18-19 століття, – розповідає художник, заслужений майстер народної творчості України Олександр Пажимський. – Відома українка Олена Пчілка займалась дослідженням художньої народної творчості. Вона припускала, що Поділля мало таку сталу традицію розписувати хати, як і решта регіонів країни. Але зразків не знайшла, тому посилається на усну народну творчість, де молода, коли покидає хату, співає: «А хто ж тобі мамо буде віконниці малювати, піч малювати»».
Олександр Матвійович зазначає, що він разом з однодумцями, любителями мистецтва та малювати продовжили її справу і знайшли зразки “Самчиківки” у селі Северини Старокостянтинівського району. Там унікальним розписом були оздоблені хата та скриня.
«Відтоді почали працювати над дослідженням та популяризацією “Самчиківки”. Традиційний народний розпис перейшов у станковий живопис. А зараз реалізуємо таку акцію з київськими друзями і розписуємо хати», – додав Олександр Пажимський.
Джерело: Є.ua
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
