Магічна роль настінних розписів в українському побуті

503

Здавна наші пращури вважали рідну оселю особливо магічним місцем, яке завжди оберігає від нечисті і обов’язково дасть прихисток. Однак, для українців хата ставала повноцінним житлом лише тоді, коли її розмальовували розписом.

Предки вірили, що всі біди, які приходять у життя людини є наслідком дій темних сил. Основною метою було їм протистояти, і найсильнішим способом відвернути від себе зло був вогонь та червоний колір.
Саме смугою червоного кольору обводились стіни у будинках. Таке обведення стін наче створювало замкнене коло, яке унеможливлювало доступ нечистої сили до оселі.

Українські настінні розписи © ShutterStock

Мальовничі настінні орнаменти теж мали магічну, захисну роль. Кажуть, що господині малювали їх для того, щоб вразити ними лиху силу, привернути їхню увагу, а від людей, навпаки, відвернути.

Стінопис асоціювався з життєтворчими силами природи, саме тому головні елементи символіки відтворювали древні народні знання та вірування українців.

Піч була особливо тотемним місцем у житті українського народу, саме тому на ній було найбільше зосередження розписів.
Ще з давніх-давен вважалося, що вогонь є елементом життєтворення, який треба берегти. До того ж, у давнину українці вірили, що охоронець дому – домовик, живе саме під піччю.

Українські настінні розписи © ShutterStock

На печі зображали символіку древніх часів – дерево життя, птахів, зиґзаґи, рослинні орнаменти.

На стінах господині малювали виноград, райських птахів, древо життя з птахами та глечиком.