Львівська ратуша, найголовніша будівля Львова та осередок міської влади, прикрашає площу Ринок від XIV сторіччя. Проте, будівля магістрату, яку маємо змогу бачити сьогодні, постала у серці міста Лева лише 1835 року; історія її попередниць є тривалою, уславленою та …сумною, сьогодні маємо лише згадки про них… На зламі XIX-XX століть лихоманка перебудов та новацій не оминула і цієї стратегічної споруди. Ще перед I Світовою війною львів’яни мали усі шанси побачити зовсім іншу, оновлену ратушу…
Нинішня будівля ратуші, знана та улюблена городянами, — фактично четверта за всю історію Львова. Зараз вона тішить око, але коли її тільки побудували у стилі казенного віденського (австрійського) класицизму, тодішні львів’яни, які бaчили і пам’ятали її прекрасну ренесансну попередницю, називали цю ратушу “потворним чотирикутником з комином”…
Вперше про реконструкцію головної споруди міста заговорили невдовзі після її спорудження. Вежа ратуші мала завершення у вигляді купола. Але 1 листопада 1848 року “весна народів” прийшла до Львова, спалахнуло повстання. Ремісники і студенти захопили Ринок, спорудили тут барикади. За наказом генерала Гамерштейна, почалося бомбардування міста — з гармат і бойовими ракетами. Одна з ракет влучила у вежу ратуші. Вона загорілася. Спалахнув і провалився всередину купол… Ремонт тривав до 1851 року, проте, новий вигляд не давав спокою багатьом, видаючись “куцим, надто бюрократичним, потворним”…
Наприкінці XIX століття вже сам магістрат Львова вирішив розпочати реконструкцію своєї резиденції. У 1897 році було оголошено конкурс на проект реконструкції. Умови конкурсу передбачали добудову з північної сторони нового залу засідань і організацію другого головного входу, відповідну акцентацію його зовні, багатше оздобленя всіх фасадів, перебудову вежі, докорінний ремонт і нове оздоблення інтер’єрів… На всі ці роботи міська рада призначила 250.000 австрійських крон.
Одноголосно першу нагороду присудили талановитому Альфреду Захаревичу (сину Ю. Захаревича). Майже однакову кількість голосів дістали два інші проекти – Адольфа Каменобродського і тоді ще маловідомого у Львові краківського архітектора Яна Сас Зубжицького…
Але до реалізації проекту так ніколи і не дійшло… Чому так сталося, можна тільки припускати. Конкурс відбувся у кінці 1897 року, підсумки були підведені весною 1898, практично у переломний момент у львівській архітектурі. На зламі століть, у Львові, на зміну „неостилям” прийшов і запанував новий напрям — сецесія… Новий конкурс був оголошений тільки у 1903 році.
Було створено низку проектів перебудови ратуші, участь у яких брали відомі архітектори імперії, але жоден з них не був реалізований – до Львова прийшла нова біда – I Світова війна…
Використані джерела :
http://www.wikiwand.com/ , http://lviv-format.livejournal.com/ , http://www.lvivcenter.org/ , http://nsau.lviv.ua/
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
