Ще з давніх-давен вірили, що у домі, де оселявся лелека і мостив своє гніздо завжди пануватиме родинний затишок, добробут та достаток. Також, вважалося, що цей птах приносить до оселі немовлят. Споконвіків українці присвячували лелекам пісні та казки. А скільки повір’їв пов’язано саме з цим священним птахом. Саме цим і обумовлене шанобливе ставлення до птаха, який став крилатим оберегом українського народу.
Українці вважали, що якщо лелека покидає обжите гніздо – родину чекає лихо. А якщо зруйнувати його гніздо, ображений чорногуз може навіть помститися. Наші предки вірили, що навесні ці птахи прилітають не з вирію, а з раю, тому і мають такі священні властивості.
Вважалося, що лелека має неймовірну схожість до людини. Вони також шукають собі пару, розуміють людську мову, турбуються про своїх дітей, мають такі ж почуття, як і у людини. Зокрема, вони можуть навіть плакати та журитися.
Здавна, цей птах є символом вогню і сонячного світла, провісником весни та птахом Сонця, саме тому, ще досі українці традиційно чекають повернення цього птаха із теплих країв.