В моєму дитинстві були лиш книдлі з сливками-венґерками. Соковиті, ніжні… присипані грубим цукром з цинамоном. Не їжа, а щастя. А в моєму “доросльстві” є інші книдлі, так само соковиті, ніжні… з м’яском і на подушці з капусти.
Тримайте перепис, який я дістала від одної дуже поважної віденської господині але котра не забула свого львівського коріння. Це один з небагатьох переписів де важливі кількості, бо моя улюблена звичка робити все на око тут потерпіла жорстоку поразку. Отож:
Тісто:
40 г масла
100 г муки
50 г картопляного крохмалю
500 гр вареної в мундурах картоплі
4 жовтки
50 г манки
мука для підсипки робочої поверхні
сіль, чорний перець
Начинка:
Тут все просто – в Ґварі ми їх начиняємо телячими щічками з цибулькою і приправами. Але це така вдячна страва, що начиняти можна майже будь чим: можна брати залишки м’яса, підсмаженого з цибулькою і заправленого до смаку; а якщо хочеться без м’яса, то можна взяти доброї бриндзі або сиру з кропом і зеленою цибулькою. Зрештою, можна начинити чимось солодким – теж буде добре, бо саме тісто доволі нейтральне. Начиняйте чим смакує, головне добре защіпуйте і закручуйте книдлики, аби не розварювалися.
- Картоплю зварити в мундурах, остудити, потерти на дрібній терці. Пюре звичайним способом робити не раджу, виходить надто липке і глевке тісто.
- Змішати муку і крохмаль. Змішати потерту картоплю, жовтки, муку з крохмалем, м’яке масло, манку, посолити і замісити м’ягеньке, гладке тісто
- Відщипувати однакові кульки тіста, робити пальцем заглиблення, класти фаршу, защіпувати і формувати книдлі.
- Варити в підсоленому окропі при невеликому кипінні, витягнути шумівкою, сполокати холодною водою і обсушити.
- Подавати з душеною капустою і шкварками, також можна гріти в олії або шкварках.
А до них – темне пиво. І-де-аль-но!
Джерело: пані Стефа
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
