Якщо бодай трошки глибше проаналізувати переписи, котрі я зазвичай пишу на сайті, то відразу буде видно, що я не надто люблю солодке. Трошки того, трошки сього, але загалом я без солодкого цілком обходжуся. Але коли я спробувала кнафе, я зрозуміла, що інколи я люблю солодке, і навіть дуже.
Останні 2 місяці були дуже цікавими, бо ми з Льолею (душа і тіло львівського “Єрусалиму”) розробляли меню для нового чернівецького закладу Rita Steinberg. А останній тиждень були в Чернівцях і втілювали всі ідеї в життя.
Моєю “відповідальністю” було трохи писанини, а також настоянки і десерти. І в процесі підбору я згадала про кнафе.
Кнафе – це тістечко, чи може пляцок, але однозначно – один із найтиповіших десертів левантійської кухні, просякнутий цукровим сиропом. Де б ви не мандрували в околі східного узбережжя Середземного моря, від Єгипту до Туреччини і вглиб через Ізраїль до Сирії та Ірану, всюди зустрічатимете десерт, схожий на кнафе, та й назви його будуть подібні – кунафа, кюнефе, і тп.
Отже, що таке кнафе і як його зробити в наших нелевантійських умовах? Та легко!
Печеться кнафе з спеціальноого тіста катаіф, котре, по суті, є дуже тонко нарізаним тістом філо. В “Метро” це тісто є в відділах із замороженими тістами. Пачки вистарчить на 5-6 таких десертиків +-.
Отже, на грубостінну пательньочку 13-15 см діаметру треба:
15 упаковки тіста (грам 100)
75 грам масла звичайного або 50 грам топленого
100 грам сиру – в наших умовах найкраще взяти суміш рікоти і моцарели
75 грам цукру
75 мл води
1 ст. ложка цукру-пудри
цедра з цитрини – на кінці ножа
трояндова або помаранчева есенція – кілька крапель
ложка січених фісташок
По перше, зварити сироп з цукру і води, остудити. Якщо є трояндова чи помаранчева есенція – дати 1-2 краплі, а як нє – можна крапнути помаранчового або цитринового соку.
По друге, масло розтопити і забрати білу “пінку”, або відразу розігріти топлене масло.
По третє, тісто “катаіф” розморозити і розворушити в мисці так, щоб волосинки тіста були поокремо одна від одної. Тісто змішати з маслом і легенько розподілити масло по “макарониках”, щоб були добре змазані, але не злипалися.
Сир підсолодити цукровою пудрою, додати цедри, добре вимішати.
Взагалі сир можна додатково не підсолоджувати, в оригіналі сир взагалі береться дуже специфічний, трошка соленуватий, часто козячий.
В пательньочку на дно кладемо половину вимішаного з маслом тіста. Зверху – викладаємо сирну начинку. Зверху – другу половину тіста. Сильно притискати не треба, має бути троха таке штрипіхате.
Ставимо пекти на хв 15-20 при 200*, до зарум’янення кучериків. Виймаємо, поливаємо вистудженим сиропом, посипаємо фісташками і ом-ном-ном!
Кнафе також можна зробити і методом смаження, тоді на половині смаження його треба буде перевернути.
Джерело: Пані Стефа
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
