Миколаївський апеляційний суд на засіданні 19 травня ухвалив рішення залишити під вартою майора ЗСУ Максима Галактіонова. Суд розглядає справу проти нього та ще трьох військових, яких звинувачують у смерті диверсанта.
Про перебування в СІЗО і справу проти нього письмово розповів сам Максим Галактіонов для видання “Лівий берег”.
Галактіонов, позивний Грифон, у складі 79 аеромобільної бригади захищав Донецький аеропорт у 2014 році, був одним з командувачів “кіборгів”, піднімав синьо-жовтий прапор над аеропортом. Зараз Галактіонов – командир другої зведеної роти другого зведеного батальйону, був прикомандирований до 28-ї механізованої бригади і допомагав військовій контррозвідці.
“22 квітня бійці ТрО затримали диверсанта на трасі Одеса – Миколаїв. Він був у формі та їхав на велосипеді, до якого були прикручені вудочки для рибалки. Бійці ТрО запідозрили його, тому що на питання, куди їде, він назвав радянську назву села, яка вже давно не використовується. Під курткою в нього були розгрузка, ніж, газовий балончик і набір для виживання, а також без сім-карти, на якому було листування з кураторами з Росії”, – повідомив Галактіонов.
Бійці ТрО передали затриманого поліції.
“Поліція передавала його нам після бесіди полковника ВКР СБУ з начальником поліції Березанки. Диверсант повідомив, що раніше служив у Росії – в 33 загоні спецпризначення – і брав участь у штурмі Грозного та Гудермеса (Чечня – Н.). Був громадянином України, одружений з громадянкою Росії. Після початку війни в Україні він контактував з колишніми колегам по службі. Він мав куратора з Ростова і допомагав наводити ракети на Миколаїв”, – йдеться в повідомленні.
Затриманий розповів, що їхав у село Лугове, щоб на Великдень зустріти чотирьох осіб і разом підготувати висадку десанту з моря. У нього вже була підготовлена зброя, розповідає Галактіонов.
“Усі пости в Миколаєві він проїхав без перевірки і казав, що там стоять лохи. Також він сказав, що в нього на велосипеді був прикручений трекер, який показував його місцеперебування. У диверсанта був при собі аркуш у клітинку, на якому були записані номери його друзів – російських військових”, – ділиться офіцер.
Галактіонов розповідає, що отримав наказ доставити затриманого на позиції в Коблевому.
“Після того, як поліція передала його нам, я виявив, що аркуш із телефонами зник. Я почав дзвонити і шукати його, виявилося, що аркуш у начальника поліції Березанки. Я повернувся, забрав аркуш, зробив копію та надіслав полковнику ВКР. Потім ми привезли диверсанта на позиції. Коли ми підіймалися на другий поверх, він почав битися об стіни і кричати: “Убийте мене, мені не пробачать” і “Спецназ Росії не здається”, а потім упав і покотився по сходинках. Я не міг його втримати, в мене після поранення відсутній палець, рука зшита з частин”.
“Коли ми його заспокоїли, він почав плакати і жалітися, що йому не пробачать, – продовжує Галактіонов. – Я відвів його до кімнати, дав води та їжі, а потім повідомив полковника ВКР, що диверсанта доставлено і щоб вони його забрали. Бо в нас немає кому його охороняти. Той відповів, що зараз свята (це було перед Великоднем) і забирати його нікому”.
За словами Галактіонова, затриманий був переважно сам. Наступного ранку, 24 квітня, приїхав полковник ВКР, погодував диверсанта і поспілкувався з ним. Потім зайшов до Галактіонова та повідомив, що той погодився на співпрацю. Після чого поніс йому чай, а за 5 хвилин повернувся і сказав, що диверсанту погано.
Галактіонов розповідає, що побіг надавати першу допомогу затриманому, наказав викликати швидку. Лікарі швидкої констатували смерть затриманого. Після чого приїхала поліція та почала проводити обшуки, а також наказала команді Галактіонова здати зброю. Його самого і трьох підлеглих затримано.
Їх звинувачують у викраденні особи та заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що стали причиною смерті особи, вчинених групою осіб.
“Ми не знаємо, чому викрадення, адже поліція сама віддала нам затриманого за узгодженням з СБУ. Допит його проводили не ми, а полковник ВКР”, – говорить Галактіонов.
“Нас затримали незаконно, з 24 по 26 квітня тримали у відділку поліції. На моїх підлеглих вчиняли психологічний тиск, – розповідає військовий. – Потім доставили нас до ІТТ Миколаєва та вручили підозру у скоєнні злочину. Я тричі писав клопотання про зустріч з прокурором, але зі мною так ніхто і не зустрівся. Також у нас вилучили дві машини, одна з яких волонтерська, і в ній також було майно волонтерів – квадрокоптер, біноклі, тепловізори. Жодних актів вилучення не було, машину ніхто не запечатував”.
Суд про обрання запобіжного заходу проходив онлайн, оскільки перед тим швидка доставила Галактіонова до військового шпиталю.
“У мене було два епілептичні напади, оскільки я маю три контузії і закриту черепно-мозкову травму, ще з ДАПу. Під час суду в мене був тиск під 200 і я не до кінця розумів, що відбувається”, – розповідає військовий.
Суддя Світлана Скрипник призначала Галактіонову та трьом його підлеглим запобіжний захід – 2 місяці під вартою. Завтра суд буде розглядати апеляцію на запобіжний захід.
“У цій справі всі ведуть себе дуже дивно: прокурор, суддя, поліція. Узагалі-то, військовою справою мали б займатися ДБР і військова прокуратура. Але чомусь полковник ВКР не оформив наш виїзд офіційно, і тому нашу справу розглядають як цивільну”, – говорить Галактіонов.
Проти затриманого диверсанта мали порушити справу за ст.111 – державна зрада. Але оскільки він помер, відкрити справу не встигли.
Журналісти також очікують коментаря Національної поліції з приводу цього інциденту.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
