Як українці почали вітатися “Слава Україні!”, чому на Закарпатті кажуть “Слава Йсу” та як ще традиційно вітаються українці
Про це розповідає Depo.ua
Багато хто думає, що це вітання придумав Степан Бандера. Ті, в кого в голові є трохи вати ( щоб мізки від однієї до іншої стінки черепу не літали) впевнені навіть, що Бандері його нашептали фашисти. Тому патріоти і руку підіймають в знак вітання, як німці.
Насправді і гасло і вітання саме таким підняттям руки з’явилися значно раніше. Салютування рукою взагалі називається римським і виникло в античну епоху. (Та й українці так сьогодні майже не вітаються)
А відомому українському привітанню-гаслу “Слава Україні” за різними історичними свідченнями, вже майже сто років. Воно з’явилося в часи УНР (1918—1920). Так вітали одне одного чорні запорожці – збройна формація армії УНР, яка діяла на теренах України, виборюючи її незалежність.
Також можна знайти інформацію, що за часів ІІ Гетьманату Павла Скоропадського використовували аналогічну фразу “Слава Україні! — Гетьману слава!”
Згідно з істориком Володимиром В’ятровичем, “Слава Україні” ввійшло до українського лексикону у 1920-х роках – задовго до появи ОУН і УПА (і до приходу фашистів та Гітлера до влади теж). Інформаційними просторами блукає уривок з книги Юрія Горліса-Горського, де він пише, що почув цю фразу від кількох повстанців “Холодного Яру” – в них тоді було заведено вітатись “Слава Україні!”. А відповідати потрібно було “Україні слава!”
24 вересня 1920 року на Черкащині відбулась нарада холодноярських отаманів, в якій взяли участь командири Степової дивізії та ватажки збройних формувань з інших регіонів. Степова дивізія, яка налічувала від 12 до 18 тисяч бійців і розповсюдила вітання “Слава Україні! — Україні слава!”.
В нинішньому вигляді гасло з’явилося в ” Леґії Українських Націоналістів” (ЛУН) — першій українській націоналістичній організації, що діяла у 1925—1929 і стала однією з організацій-засновниць Організації Українських Націоналістів (ОУН). Коли виникло питання про організаційне вітання, схоже на те, що саме Юрій Артюшенко запропонував використати вітання чорношличників: “Слава Україні! — Козакам слава!”. Пропозицію товариство схвалило, але з уточненням — відповідати: “Героям слава!”.
І вже потім “Слава Україні – Героям Слава” стали вигукувати українські повстанці. Це було і привітання, і гасло, і побажання, і щось на кшталт паролю-виклику.
Довгі роки під СРСР українське націоналістичне привітання було заборонено, його прирівнювали до “Хайль Гітлер” і демонізували. Знову популярним воно стало під час Майдану.
Тож символічно, що День вітань співпадає із початком Революції Гідності.
Що до інших привітань, крім “Вітаю” та “Доброго дня” є цікаві варіанти, притаманні різним регіонам України.
Галина Голосовська, доцент кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія” розповідає в інтервью Gazeta.ua, в центрі та на сході України віталися “Здоров був”, “Здорова була”, “Здорові/здоровенькі були”. Наразі вживають їх уже здебільшого люди старшого і середнього віку. На Наддніпрянщині до громади також зверталися “Здорові!”.
На схід від Збруча над усіма цими вітальними формами часто переважало російське “Здрастуйте”, “Здрастє”, “Драстє”, і навіть коротке “Дрась”.
В сільських місцевостях Галичини, коли заставали когось за роботою, казали “Дай, Боже, щастя”, у відповідь чують: “Дай, Боже, й вам”. Відказують також “Дай, Боже, здоров’я”. Загалом по Україні вітанням із зайнятими працею є “Боже помагай” або “Помагай Біг”. Раніше воно могло бути тільки побажанням, а з часом стало вітанням.
На заході України по селах досі вітаються “Слава Ісусу Христу”. Відповідь — “Слава навіки”, “Слава навіки Богу сетенькому!” Крім цього — “Слава Йсу”. Варіанти відповідей по регіонах: “Слава на віки Богу”, “Слава Богу святому”, плюс поєднують “Слава на віки Богу святому”.
В народному мовленні досі збереглося “З неділею святою”, “Будьте здорові з Новим роком”, “Будьте здорові з Василем”.