В червні 1894-ого у Львові почався найбільший в історії міста ярмарок – Галицька крайова виставка. Захід, який спричинив розквіт Львова і Галичини у наступні десятиліття.
Крайова виставка показала все найкраще, на що була здатна Галичина: у 130 спеціально зведених павільйонах експонували продукти, товари – вироби з дерева, порцеляну, штучні квіти, текстиль, одяг, техніку, твори мистецтва, здобутки промисловості краю – зробили навіть нафтову вежу та копальні озокериту, демонстрували виробництво паперу…
Панорама Крайової виставки, верхня тераса Стрийського парку
Павільйон промисловості на виставці Крайовій
Та й кожен павільйон був витвором мистецтва, деякі із них прикрашені вітражами. Один із павільйонів мав вигляд давньогрецького храму, вхід до якого прикрашали сфінкси. Виробник алкогольних напоїв експонував свої вироби у збільшеній в 144 рази пляшці коньяку. Український павільйон звели у вигляді хутора, Павільйон садівництва – складався з трьох оранжерей і акваріуму, Павільйон казначейства був схожий на фабрику, Павільйон Потоцького – на замок, Львівський павільйон – як ренесансна німецька вілла…
Світло-музичний фонтан на виставці Крайовій
Відкриття Крайової виставки
Спеціально до виставки у Стрийському парку, на верхній терасі якого і відбувався захід, звели унікальний світловий музичний фонтан – диво тогочасної техніки, провели 170-метрову канатну дорогу, запустили перший в місті електричний трамвай, аби гостям було зручно доїжджати до локації.
Канатна дорога на виставці Крайовій
Рекламний плакат до виставки Крайової
Все ж найбільшою атракцією виставки була Рацлавицька панорама, темою якої була битва у повстанні Костюшка. Картину писали два роки. Спеціально для неї звели кругле приміщення – 38 метрів у діаметрі.
Хоч із 139 днів ярмарку 100 були дощовими, це не спинило гостей – всього нарахували 1 млн 150 тисяч відвідувачів виставки, це при тому, що у Львові тоді проживало близько 150 тисяч мешканців.
Кінцева трамвайної лінії Вокзал-Виставка. Фото 1894 року
Ротонда Рацлавицької панорами
Найшанованішим гостем виставки став імператор Франц Йосиф.
До наших днів із більше сотні споруд виставки дожили лише три, не рахуючи кількох малих архітектурних форм: павільйон мистецтв (зараз там спорткомплекс Львівської Політехніки), ротонда Рацлавицької панорами (зараз там кафедра фізвиховання Львівської Політехніки) та водонапірна вежа (раніше у ній діяв ресторан “Вежа”).
Фото з відкритих джерел
Джерело Локальна історія
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
