“Українська правда. Життя” зібрала поради викладачів та 20 корисних онлайн-сервісів, котрі допоможуть нам стати грамотнішими і допускати менше помилок в українській мові.
– Копирсання в граматиці точно не допомагає вивчити мову. Навпаки: людина починає знаходити свої помилки, розуміти, що їх – безкінечна кількість, і в неї зникає бажання вивчати мову, – каже викладачка української Оксана Чужа.
Вона переконує, що мову треба вивчати на практиці: іти на вулицю, у книгарні, магазини, й там спілкуватися українською.
– Спочатку раджу дізнатися, що таке small talk (мистецтво “маленької” розмови), і починати заводити ці маленькі розмови на кожному кроці.
В ідеалі треба починати вдома наодинці: на кухні, в кімнаті, туалеті… Коли ви розумієте, що вас ніхто зараз не чує та не засудить.
Якщо є домашні улюбленці – ідеально! Коти, собаки, рибки слухають уважно, не перебивають і не критикують вашу вимову, темп мовлення, та те, що словниковий запас не такий великий…
8 порад експертки, як “прокачати” свою українську мову
Оксана Чужа радить не зациклюватися на ідеальності володіння українською.
– Досягати абсолютної грамотності не раджу. Там можна заритися в “відкривати, відчиняти, розгортати…”. Людина може подумати: “Ну її в баню, ту українську”.
Те саме підкреслює й інша викладачка української мови, кандидатка філологічних наук Тетяна Синьоок, яка працює в студії “Tutoria”:
– Вивчення будь-якої мови потребує занурення в мовне середовище. Звісно, без помилок не минеться.
Пам’ятайте, що помиляються навіть фахівці. Це нормально. Головне – ті хиби з часом усувати. Навчатися треба постійно.
Педагог також радить переглядати фільми, серіали та мультфільми українською. Окрім “Альфа”, Тетяна рекомендує “Друзів” у перекладі “Нового каналу”, а також “Сімпсонів”.
Тетяна Синьоок також акцентує на читанні книг українською. Розповідає про рейтинг від книгоблогерів 2017-го року. Вони назвали найкращі, на їхню думку, видавництва.
– Цим видавництвам можна довіряти, – каже Тетяна. – Хоча з “Клубом сімейного дозвілля” як пощастить. Трапляються шедевральні переклади, як, наприклад, “Дюна” Френка Герберта.
А часом виникають неприємні ситуації, як із перекладом “Моєї неймовірної подруги “Елени Ферранте 2016 року чи деякими романами Стівена Кінга. Менше з тим, більшість топових видавництв про переклади дбає. Це їхній престиж.
Ось іще 8 порад від Тетяни Синьоок:
1. Беріть участь у читацьких клубах
Там можете не лише обговорювати сюжет, але й аналізувати мовні відкриття. Зараз переклад також по-своєму розвивається, нерідко трапляються цікаві знахідки.
2. Слухайте українську музику
“При цьому варто пам’ятати: хай як ми любимо українські гурти, у їхніх піснях також є помилки. Іноді їх не хочеться виправляти, як, наприклад у пісні “Мовчати” Кузьми Скрябіна та Ірини Білик:”Давай вимкнемо світло і будем мовчати…”, – співають виконавці, хоча правильно “Вимкнімо світло…”. Це тонкі речі”, – пояснює викладач.
3. Щоденно практикуйте українську
Дивіться фільми і пишіть українською, беріть участь у різних челенджах, флешмобах тощо.
4. Вивчайте мову через нові досвіди
Наприклад, людина захотіла піти на йогу. Хороша нагода поставити собі за мету спілкуватися з інструктором та іншими людьми в групі лише українською.
5. Бавтеся у відповіді на несподівані запитання (бліц-опитування)
Запитання можна придумати самотужки чи знайти в мережі. Це можуть бути запитання, на кшталт: “Якби вас зачинили на ніч у магазині, у якому б магазині ви хотіли б опинитися і чим би займалися, якби знали, що жодних негативних наслідків не буде?”.
6. Не соромтеся знімати сторіз українською
“Наш дорослий учень Дмитро мандрував країнами Скандинавії й побачив міст, що з’єднує Швецію й Данію. Про цей міст зняли однойменний серіал, який Дмитро дуже любить. На радощах Дмитро зняв коротке відео на тлі мосту й розповів українською мовою про місто Мальме і про серіал. Вийшло цікаво й натхненно”
– пригадує педагог.
7. Підписуйтесь на україномовних блогерів, які вам цікаві.
8. Грайтеся в асоціативні настільні ігри, спілкуючись українською.
За словами Тетяни, не варто вчити українську через іншу мову. Наприклад, перекладаючи з російської. Це методично неправильно, адже треба навчатися думати мовою, яку вивчаєте.
Як не боятися вживати раніше незвичні для себе українські слова?
Спробувати звикнути.
Але не треба “ламати собі хребет”, застерігає викладач.
– Якщо не хочете казати на чашку “горнятко” – не треба. Але якщо ви поспілкуєтеся з людьми, які 10 разів скажуть “горнятко”, це слово втратить химерну конотацію для вас.
Так само трапляється у світі наголосів української мови. Вони складні, і я не знаю людини, яка бездоганно наголошує всі слова.
Наприклад, мене свого часу здивувало слово”уподОбання”, я вважала, що має бути “уподобАння”, так як у словах “кохАння”, “страждАння” тощо. Але зараз призвичаїлася до слова (як і до багатьох інших) і радо вживаю його.
Мову потрібно практикувати щодня, а не раз на тиждень чи кілька днів.