Доброволець та ветеран АТО Dmitriy Batinov на своїй сторінці у Facebook звернувся до Петра Порошенка та подякував йому за роки президентства:
“Дякую
Знаєте, я ніколи не був вашим фанатом, не є і зараз. На мою думку фанатичне, сліпе поклоніння виключає повагу як таку, як до себе, так і до будь кого. Вибачайте, я не буду писати Вам панегіріки чи закликати зробити Вас пожиттевим гетьманом України. Ні. Я просто хочу спокійно і по людськи подякувати Вам за ці п’ять років. Важки і незабутні п ‘ять років.
Я дуже скептично ставився до Вас тоді, навесні 2014 року, коли добровільцем опинився на сході. Дратувало все – неефективність командування, відсутність самого необхідного…да Ви й самі все знаєте і пам’ятаєте. Це зараз я розумію, що ми вчилися разом з Вами. Ми вчилися воювати, ходити двійками-трійками, вчилися перемагати, а не тільки гинути за Україну. Ви вчилися керувати всім цим. Було важко.
Тоді я не розумів, що Ви стали президентом не тому що набрали якісь там відсотки у підсумковому протоколі, а тому що просто не знайшлось інших бажаючих впрягатися в це. Ви впряглися. Можливо тоді Ви й самі не розуміли що на Вас чекає. Ви зробили для країни, більш ніж хто небудь інший і напомилялись більше ніж будь хто інший. Ціна всього цього відома тільки Вам і пані Марині. Та хто може дорікнути Вам? Я точно – ні. Бо я не прожив ці п’ять років безпомилково і ідеально хоча б тільки по відношенню до себе.
Зараз Ви пішли з посади. Пішли гідно. Я б так не зміг. Ви не трималися за владу, не оголосили військовий стан, не зфальшували вибори. Так, ви залишили країну з багатьма питаннями, але й з усіма можливостями їх вирішити. Так само гідно пішла Ваша команда. Зрештою, так ви всі і працювали- просто день за днем роблячи свою работу. Так само працювали і ми. Ми теж робили свою справу – хтось захищав країну, хтось допомогав це робити. Ми з Вами робили одне. Мабуть вперше багато українців відчули що воно таке – коли нема небожителів і холопів, а є лідер і народ, які роблять одну справу. Власне це і є нація.
Сьогодні Ви вже пішли, нового ще нема. Година тиші. Час поміж вовком і пуделем. І саме сьгодні я хочу подякувати Вам як громадянин громадянину:
За те що, всі ці п’ять років мені не було соромно. Ані за країну, ані за її Президента.
За Армію, Мову і Віру і за те, що Ви не робили хайпу на цьому.
За відкриті двері до Європи і світу.
За гордість, коли я дивився роздратовані інтерв’ю європейських політиків по німецьким, чи австрійським каналам. Роздратовані, тому що Ви приїжджали на саміти і зустрічи не як жебрак чогось виклянчити, а як лідер країни. Приїжджали переконувати і вимагати.
За кадри, де Ви проходили поряд путіна не помічаючи його, наче то табуретку хтось забув.
А головне – за те що в моїй країні почала народжуватися нація. Нація гідних громадян. І нація разом з Вами витримала все и зберегла країну.
Дякую за все Петро Олексійович і міцно тисну Вашу руку.
Далі буде. Неодмінно. Упевнений.”
Алла Гунченко для Україна Неймовірна
Редакція може не поділяти думку авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини