Планувала не відволікати вашу увагу довгими історичними байками, але мушу розповісти, що авокадо (з якого готується ґуакамоле) – це дуже давня рослина. У “Гарвардських Ботанічних записках” пише, що 10 тисяч років тому авокадо вже культивували у південній і центральній Мексиці.
Етимологія назви Ґуакамолє теж дуже давня – походить від ацтекського діалекту через нахуатль – āhuacamolli [aːwakaˈmolːi], який буквально перекладається як “соус з авокадо”: āhuacatl [aːˈwakat͡ɬ] авокадо + molli [ːmolːi] суміш”. У мексиканській іспанській мові вимовляється [wakaˈmole], в американській англійській мові, як правило, вимовляється / ɑːwɑːkəˈmoʊliː /, в британській англійській /ˌɡwɑːkəˈmoʊleɪ/, а я люблю вимовляти через ґ та є – ґуакамолє.
Джерело пані Стефа.
Найсмачніші (на мою думку) авокадо Хасс своєю назвою завдячують працівникові пошти Рудольфові Хассу, котрий купив саджанці авокадо у каліфорнійського фермера в 1926 році, а в 1935 році запатентував як спеціальний сорт.
Я читала статтю в стилі “теорії змови” про те, що ґуакамолє це страва із штучно накрученою популярністю. Ну… не знаю. Нехай так, і я, разом з безліччю інших ґуакамолє-залежних, попалася на комерційну вудочку, але ґуакамолє – це смачно і корисно. Особиво зараз, навесні. Тому, хто ніколи такого не робив чи не куштував – наполегливо раджу.
Класичні рецепти ґуакамолє описують розтирання стиглих авокадо з морською сіллю в “molcajete y temolote” (ступка і товкачик). Більшість переписів містять помідори, часник, цитрину або лайм, печець чилі або халапеньо, зеленину кінзи або базиліку. Деякі переписи мають у складі сметану і горох.
На велику забаву – велика миска ґуакамолє:
3-4 м’які спілі авокадо (бажано Хасс але можна і звичайні)
1 велика синя цибуля
1 цитрина і 2 лайми
пів перчини червоного гострого перцю
букетик кінзи
морська сіль
Цибулю ріжу найдрібніше, як можу, солю, вичавлюю цитрину і даю підмаринуватися. Авокадо мию, розрізаю навпіл і ложкою вибираю з половинок м’якіть. Вичавлюю на авокадо сік з лаймів і переминаю товкачиком (часом зовсім до однорідності, часом залишаю грубші шматки).
Вважається, що поліфенолоксидаза, яка міститься в авокадо, при контакті з повітрям ферментує з утворенням меланоїдинового ферменту, і авокадо (і сам соус) коричневіє. Вважається, що кисле середовище сповільнює цю реакцію, але якщо ви готуєте гуакамоле про запас, то краще обмежити його контакт з повітрям (вакуумуванням, наприклад).
Отож, авокадо з лаймовим соком пом’яти в мисці, додати цибулю, дрібнесенько порізаного гострого перцю (я даю доволі багато, але керуйтеся своїм смаком), порізаної кінзи, солі до смаку, все перемішати. Якщо роблю ґуакамолє влітку – обов’язково додаю смачний стиглий помідор.
Правильно їсти ґуакамолє треба з кукурудзяними чипсами, але й на підсушену скибку баґета – дуже й дуже. Свіже, пряне, корисне як незнати що ґуакамолє – якраз те що треба, аби пережити весняні місяці в здоров’ї і доброму настрої.
До речі, якщо ви купили тверде авокадо – покладіть його дозрівати в кошичок або паперовий мішечок з яблуками або бананами – вони виділяють етилен, який пришвидшує дозрівання авокадо.
Фото з відкритих джерел.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
