Він усе життя малював танцівниць. Сцени театрів та репетиційні зали замінили йому майстрню: тут черпав натхнення, тут же й підглядав сюжети для майбутніх картин. Усі тільки й говорили за спиною, що митець сліпо закоханий у танцівниць. Дега ж відповідав – його передовсім приваблюють їхні рухи та неймовірні тканини суконь.
Розповідає 24 канал
За роки роботи художник зобразив багато балерин, купальниць та відвідувачок паризьких кафе. Здавалося, його вже ніщо не могло зачарувати. Аж раптом полотна визнаного майстра знову наповнились яскравими барвами – на них з’явились танцівниці в українському національному строю. Вишиті сорочки, довгі спідниці, віночки зі стрічками, червоні чоботи. Сам Дега назвав ці роботи оргією кольору.
Це були 1890-ті роки, тож виникає цілком логічне питання, де взагалі Дега міг зустріти цих танцівниць, адже до України він не приїздив. Виявляється, у паризьких вар’єте та театрах. У 1891 році Франція та Російська імперія утворили військово-політичний союз, відтак країни почали налагоджувати тісніші культурні зв’язки.
До Європи регулярно відправляти театральні та танцювальні трупи. Парижани охоче відвідували їхні виступи, колорит слов’янських народів був для них екзотикою. Серед публіки виявився і Дега. Ця серія картин стала шедевром його пізньої творчості, от тільки увійшла вона в історію під назвою “Російські танцівниці”.
Цар Олександр третій проводив політику русифікації – відповідно самобутність української культури нівелювали, представляючи її під іменем Росії. Тож Дега так і підписав картини. Щоправда у європейській пресі тепер усе частіше можна прочитати, що, попри назву, змальовані танцівниці таки з України.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
