18 травня 1944 року о 3-й годині ранку силами НКВС розпочалась депортація кримських татар з батьківщини. У цей день в Середню Азію з півострова був відправлений перший ешелон кримських татар. Всього було депортовано понад 180 тисяч чоловік.
Розповідає Gazeta.ua
Депортованим відводили від декількох хвилин до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з ними відправляли до місць заслання. За спогадами очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, часто розстрілювали на місці. У дорозі засланців годували рідко і часто солоною їжею, після якої хотілося пити. У деяких ешелонах засланці отримали їжу вперше і востаннє на другому тижні шляху. Померлих ховали нашвидкуруч поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі.
У телеграмі НКВС на ім’я Сталіна йшлося про те, що було виселено 183 155 осіб (не враховуючи солдатів армії, яких було відправлено на спецпоселення після демобілізації 1945 року). За офіційними даними депортували 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами – 228 500, з яких упродовж першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. Значна кількість депортованих померла від голоду і хвороб у першу ж зиму 1944-45 років. У каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС.
Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 сс “Про кримських татар” від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. Переважну частину депортованих направили на спецпоселення до Узбекистану, частину – до ГУЛАГу, а ще частину – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну. Депортація була одним із засобів “детатаризації” Криму. У 1989 році Верховна Рада СРСР засудила депортацію кримських татар і визнала її незаконною і злочинною.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
