“Чого українська держава не популяризує свого? Бо немає чого?”

1526

Адвокат з Польщі Пшемислав Ліс Маркєвіч написав пост обурення після того, як відвідав у Познані концерт української симфонічної музики.

“Сьогодні був уперше за життя на концерті української симфонічної музики. У варшавській Національній філармонії грав оркестр Львівської обласної філармонії. Я приїхав спеціально на цей концерт з Познані на один день.
Уперше не тому, що не ходжу на концерти. Ходжу. І в Україні ходив завжди до всіх театрів на всі вистави. Просто немає де слухати.
Це була симфонічна поема Бориса Лятошинського для поеми “Ґражина” Міцкевича і щось на кшталт малої симфонії Мирослава Скорика ” Карпати”.
Композитор напевне знав і любив “Ґражину”, бо влучно віддав трагізм твору. “Карпати” в свою чергу то апофеоз гуцульського фольклору. Шедевр.
Українці – співуча нація і чутлива. Мистецько, художньо налаштована. З провідною європейською культурою.
То чого, до чорта, за 15 років полювання в Україні на українську класичну музику, ледве подивився Гуцулку Ксенію, Наталку Полтавку і Запорожця над Дунаєм?
Чого нереально купити диски з класичною українською музикою?
Це мене бісить.
Чого українська держава не популяризує свого? Бо немає чого? Не думаю. Перегоргув на Вікіпедії творчість тих композиторів і той Лятошинський скомпонував більше симфоній ніж Шимановський. Якщо їхній рівень такий, як я сьогодні почув, то я хочу їх вислухати. Хоча би на дисках. Реально? Доживу?”

Алла Гунченко для Україна Неймовірна

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини