Не секрет, що українці – співоча нація.
Отож, друзі, ще про красу нашої мови, цього разу – співану. На цю тему надихнули знову ж таки студенти Університету Індіани, які вивчають українську мову.
Джерело: Еспресо
У розмові з ними з’ясувалося, що вони не лише люблять співати, а ще й виконують українські пісні. Приємно, що не кажи, знати, що пісні твого народу звучать далеко за межами нашої країни. Пісень знають багато, що знову приємно подивувало.
“Я можу розказати по США та трохи по Канаді. Я тут сама співаю, і в ансамблі Ukrainian Village Voices з Нью-Йорку, – долучається до розмови Ірина Волошина, фольклористка, докторантка кафедри фольклору та етномузикології Університету Індіани (Iryna Voloshyna, folklorist, PhD student in Folklore and Ethnomusicology at Indiana University). – Цей ансамбль є унікальний тим, що вони декілька років тому їздили в Україну, і від сходу до заходу, записували пісні в селах від носіїв культури, і тепер співають їх тут, у США. На відміну від інших колективів, які послуговуються місцевими знаннями, або архівними даними.
У діаспорі репертуар українських пісень дещо відрізняється від тих, які відомі в Україні. Але є певні “стандарти”. Наприклад, колядки: “Нова радість стала”, “Небо і земля”
Один із найвідоміших народних псальмів в Україні і в світі – це “Страдальная мати”
Веснянка – “Ой село, наше село, ой чого невесело”. Це якщо дуже коротко”.
“Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава”, – писав О. Довженко.
Про нас, українців, кажуть, що ми – співоча нація. У світових рейтингах нам відводять високі місця за милозвучністю і музичністю мови, за експресивністю і змістовністю пісень, за їх чарівною мелодійністю, за драйвовістю, магічністю, піднесеністю і атмосферністю музики.
Окремо і особливо наголошується на українських народних піснях – справді нашому безцінному надбанню. Навіть у ЮНЕСКО нголосили на цьому приємному факті.
Дослідники нарахували близько 200 тисяч українських народних пісень, і ця цифра дуже велика ! Хоча шанувальники народної творчості нараховують їх значно більше. Бо багато літературних пісень стали улюбленими, а відтак – народними. Утім, кожну пісню можна певною мірою вважати літературною, бо створила її певна людина, вклавши туди частину свої душі. А народ відшліфував її, додавши по частинці і своєї душі. Ось такою душевністю, духовністю наші пісні зуміли прокласти шлях до душі всього людства.
Видатні композитори світу надихалися нашими піснями. Витоки української пісні прослідковуються в музичних шедеврах Моцарта, Баха, Шопена, Шуберта, Ліста, Чайковського, Брамса, Вебера, Глинки та інших.
У наших піснях, ніби у книжках, зафіксована наша історія, боротьба, життя українця від народження, побут, мрії, почуття, висока громадянськість і патріотизм. Жанрове багатство, тематична розмаїтість просто вражають! А що найголовніше – ці пісні актуальні в усі часи. Їх переспівують на новий лад сучасні українські виконавці та гурти, роблячи їх своїм трендом. Так давні тексти починають звучати по-новому.
Пропонуємо вашій увазі 14 українських пісень, які вже давно стали улюбленими усіма поколіннями і які шануються світом.
Перша пісня у Всесвіті – “Дивлюсь я на небо”
І вона була українською! У серпні 1962 року перший український космонавт Павло Попович заспівав українську пісню “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю” (слова Михайла Петренка, музика Л. Александрової, аранжування В. Заремби).
Можна лише собі уявити здивування в Центрі управління польотом, коли під час одного з сеансів зв’язку присутні почули цю пісню у виконанні космічного співака.
Гімн Українських січових стрільців – “Ой у лузі червона калина”
Це – композиція літературного походження, відома в кількох варіантах. Улюблена пісня бійців УПА. Перший варіант створив режисер Українського театру “Руська бесіда” Степан Чарнецький у 1914 році. Пізніше чотар УСС Григорій Трух із Стрия на Львівщині додав до першої строфи “Ой у лузі…” ще три строфи, і навчив її стрільців своєї чоти. Знадобилося небагато часу, щоб пісня зазвучала в багатьох куточках світу.
Рекордна “Реве та стогне Дніпр широкий”
На фестивалі кобзарського мистецтва “Козацька ліра” кобзарі з усієї України одночасно виконали цю пісню, що було зафіксовано в Книзі рекордів України як наймасовіше виконання кобзарської пісні. Пісню літературного походження виконує дуже багато творчих колективів і в нас, і за кордоном – Національний академічний народний хор імені Верьовки, Хор “Хрещатик”, вокально-інструментальний гурт “Кобза”, хор Gaudeamus зі Львова, Капела бандуристів Канади та інші відомі колективи.
Пісня-танго “Гуцулка Ксеня”
Є дві версії створення пісні. За першою, її автор – український композитор, диригент, педагог і музично-громадський діяч Ярослав Барнич.
Дівчиною-прообразом героїні пісні була вродлива Ксеня Клиновська з Небилова. Вона вчилась у композитора в Станиславові і надихнула його на створення пісенного шедевру, що й часто буває в творчості видатних митців.
У 1938 році Ярослав Барнич написав за мотивами пісні відому оперету “Гуцулка Ксеня”.
За другою версією, автором пісні є вчитель із Стрийського району Роман Савицький, який музикою цікавився усе своє життя, хоч жодної спеціальної музичної школи не закінчував.
Свою літню відпустку Савицький проводив, як правило, у домі двоюрідної сестри Ірини Бурачинської, яка жила в селі Шешори на Косівщині. Сестра мала вродливу доньку Ксеню, яка дуже любила свого дядька Романа. На одному з вечорів, коли молодь забавлялася під час вакацій, десятирічну племінницю Савицького обрали “королевою” вечора: Ксеня виявилася дуже веселою і дотепною, кожному давала якісь доручення, а до свого дядька звернулася з проханням написати таку пісню, щоб уся Гуцульщина її співала.
Цей дзвінкий “Щедрик”!
Мелодія нашої пісні – також одна з найвідоміших у світі. Carol of the bells, яку ми часто чуємо – це адаптована версія нашого “Щедрика”. Вперше давню пісню, оброблену композитором Миколою Леонтовичем, виконав хор Київського університету в 1916 році. “Щедрик” – про ластівку, яка прилетіла до родини провістити про багатий рік. Як відомо, в давні часи, ще язичницькі, новий рік починався з новим витком природи, тобто навесні.
“Їхав козак за Дунай” і талант Бетховена
Чудовий романс літературного походження. Його автором вважають козака, філософа та поета Семена Климовського. Можливо, він написав її після невдалих турецьких походів Петра I. Українською піснею захоплювався й геніальний німецький композитор Людвіг Ван Бетховен, який і познайомив Європу з відомою українською піснею. Зараз ця композиція відома не тільки в Європі, а й у всьому світі.
“Ой на горі та й женці жнуть” – запорозький марш
Це – козацька народна пісня, яка стала “Запорозьким маршем” і яка звучить як подяка усім захисникам нашої країни, як гордість за них. Перші згадки про пісню знаходять у другій половині XVII століття і пов’язують із Михайлом Дорошенком або Петром Конашевичем-Сагайдачним.
“Розпрягайте, хлопці, коні” – “Маруся раз, два, три калина”
Пісня відома у записах фольклористів ще початку ХІХ століття. Відомий також варіант пісні у з приспівом “Маруся раз, два, три калина”. Краєзнавець Віктор Яланський наводить розповідь дружини Нестора Махна Галини Кузьменко, що автором цього твору є махновець з Полтавщини Іван Негребицький. “Розпрягайте, хлопці, коні” була маршем загонів Нестора Махна, і автор отримав за неї 25 років заслання в Магадан.
Ти признайся мені
“Червона рута” – пісня легендарного Володимира Івасюка, одна з найулюбленіших наших пісень. І – на слуху у світі.
Чому розплетена коса?
Напевне, всі чули цю чудову “Ой у вишневому саду, там соловейко щебетав…” На жаль, ми не знаємо сьогодні її автора, але вдячні за пісню, яка передає щиру українську душу мелодійною мовою.
“Ой чий то кінь стоїть” – джерело романтичного натхнення
Лірична, дуже романтична пісня, шанована далеко за межами України. Автор невідомий, а виконують її дуже багато виконавців.
“Несе Галя воду”
Романтична пісня про кохання, одна з найулюбленіших народних пісень українців. Її переспівували і переспівують багато відомих виконавців і у нас, і за кордоном.
“Ой у гаю при Дунаю”
Давня чудова українська народна пісня. Згадується як мінімум з 1916 р. і має щонайменше 2 варіанти пісні, які не надто відрізняються один від одного.
“Ніч яка місячна, зоряна, ясная” – про ліричну і романтичну душу
Цю популярну українську пісню вважають народною, хоча всі знають автора – Михайла Старицького. Музику до неї як включення до опери арії з мотиву повісті Гоголя “Утоплена” створив ще один геніальний українець Микола Лисенко. Всесвітньо відомою вона стала з іншою мелодією, яку написав кобзар Андрій Волощенко та режисер Василь Овчинников.
Звичайно, що це – лише краплина в морі дзвінкої, кришталевої, лункої української музики, яку пропонує “Еспресо”, бо кожен має ще й свої улюблені пісні, так само чудові. Слухаймо своє, поширюймо, вивчаймо! І, звичайно, пишаймося! Бо, як писав Шевченко: “Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине. От де, люде, наша слава, слава України!”. Або як у Довженка: “Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу”.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
