Багатьох з нас не раз цікавило, яким був побут львів’ян під час Другої світової війни. Сьогодні маємо нагоду показати світлини зроблені в липні 1943 року, під час німецької окупації, які ілюструють повсякденне життя звичайних мешканців міста. Їх автором був вояк німецького вермахта, пацифіст за переконаннями Джо Дж.Хейдекер.
Джо Джуліус Хейдекер. Автопортрет. Бразилія, 1985 р.
Джо Джуліус Хейдекер народився в Нюрнберзі 13 лютого 1916 р. у сім’ї актора. Ще з юнацького віку, вихований у ліберальному дусі і сповідуючи відповідні цінності, хлопець був проти будь-якої мілітарної ідеології, а тим більше реваншиських настроїв, які в Німеччині поступово набирали популярність у міжвоєнні часи. Йому більше подобалися мирні способи самовираження, такі як фотосправа. З метою здобуття професіональних навичок в цій ділянці протягом 1931-1933 рр. Джо посиленно і успішно студіював курс фотографії у Франкфурті-на-Майні в ательє Штефана Розенбауера.
Львів, липень 1943 р.
Львів, липень 1943 р.
Львів, липень 1943 р.
Львів, липень 1943 р.
Львів, липень 1943 р.
Львів, липень 1943 р.
Через переслідування за свої ліберальні уподобання, які йшли врозріз із офіційною нацистською доктриною, Хейдекери невдовзі були змушені емігрувати в сусідню Швейцарію. Саме в ті останні передвоєнні роки Джо встиг здійснити ряд мандрівок по Европі, у тому числі і по території ІІ Речі Посполитої.
Львів, липень 1943 р.
Львів, липень 1943 р.
Львів, липень 1943 р.
Львів, липень 1943 р.
Львів, липень 1943 р.
Львів, липень 1943 р.
Після вибуху Другої світової в 1939 р., незважаючи на свої пацифістські погляди, Хейдекер був мобілізований до лав вермахту. На початковому етапі війни молодий чоловік встиг побувати на лінії фронту у Франції та Бельгії. Враховуючи його професійну підготовку, весною 1941 р. Хейдекера було переведено на військову службу до фотолабораторії у Варшаві, яка мала забезпечувати пропагандистську сторону мілітарної кампанії гітлерівців на східному фронті.
Львів, липень 1943 р.
В розпал радянсько-німецької війни військовий фотограф побував і на окупованих фашистами землях України та Білорусії. Тож поширеною темою в творчій спадщині Хейдекера того періоду було й розкриття сценок із повсякденного життя простого вояка і цивільного населення.
Під час перебування у Варшаві військовий фотограф неодноразово відправлявся в пошуках знайомих гебреїв на територію ґетто. Там за допомогою мініатюрної камери без офіційного дозволу на то німецької адміністрації таємно фіксував на плівку страждання і нелюдські умови, в яких проживало гебрейське населення міста. Ті його світлини, як свідчення нацистських злочинів у варшавському ґетто, були представлені на загальний огляд тільки в 1981 р.
Після війни Джо працював на американській радіостанції “Радіо Мюнхен” і був одним з небагатьох німецьких репортерів, хто свідчив на Нюрнберзькому процесі про воєнні злочини гітлерівського режиму. Запровадження загальної військової повинності у повоєнній Німеччині викликало черговий пацифістський протест в душі фотографа і він знову залишив Батьківщину, перебравшись на цей раз за окіан в Бразилію.
Лише в 1986 р. Хейдекер повернувся назавжди в Европу і оселився у Відні. Як журналіст і письменник, він опублікував кілька книг і фотоматеріалів (у тому числі про будні Варшавського ґетто і про Нюрнберзький процес). Помер Джо Дж. Хейдекер 1997 р.
Джерело: Фотографії старого Львова
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
