Протягом останнього місяця частина єпархії Православної Церкви України на Донеччині намагається перейти до Української Православної Церкви Київського Патріархату, «відновлення» якої добивається патріарх Філарет.
18 червня до Патріарха Філарета звернулося декілька представників Донецько-Слов’янської єпархії ПЦУ з проханням прийняти їх разом із парафіями та монастирем до складу УПЦ КП, про «відновлення» якої Філарет оголосив за 2 дні потому, 20 червня, передає Дивись.info.
Причина рішення проста — єпископ Донецький і Слов’янський Савва «не здійснює належного керування ввіреною йому єпархією», тобто не реєструє та не відкриває нові парафії, відмовляється відвідувати існуючі та опікується лише найближчими парафіями в місті Слов’янськ». До речі, цей єпископ Савва (Фризюк) — зовсім не нове обличчя для донецьких вірників.
Ще 3 травня 2017 року рішенням Архієрейського собору УАПЦ він був номінований на єпископа Донецького та Слов’янського. Тим більше не зрозуміло, як цей священнослужитель майже два роки (до приєднання УАПЦ до ПЦУ) утримався на цій посаді?
Чи причина криється в тому, що окормляти вірників у своїй УАПЦ було приємніше за ПЦУ, та зараз єпископ вже має мотивації? Адже ж не може бути так, що 39-річному єпископу просто ліньки кудись їхати.
Саме цю невіру в Єдину Помісну Церкву митрополит Олександр (Драбинко) прирівняв до віри в Путіна на танках. І, на жаль, це не поодинокий випадок. Це бажання єпископа Савви «почекати» — продовження політики предстоятеля колишньої Автокефальної Церкви митрополита Макарія, який так і не ліквідував.