Звичайний день одного з бійців ЗСУ, який стоїть на сторожі нашого спокою та сну.
Дрова тихенько потріскують у невеликій металевій грубці. Вона розташована на цьому спостережному пості так, що і обігріває невеличкий бліндаж, сушить помокле взуття, а за нагоди на неї можна поставити металеву кружку, і кава залишиться теплою, пише ZIK
Сергій уважно вдивляється в продуху бійниці. З його спостережного поста контролюється невеличка але важлива ділянка нашої оборони. На моє питання «чому він тут?» Сергій на мить задумуючись відповів:
– А де має бути чоловік, коли на його Батьківщину нападає ворог? Сидіти вдома? Ні. Я маю зупинити загарбників саме тут. А потім вигнати їх назад до їх країни.
До армії він прийшов два роки тому. Кілька разів штурмував військовий комісаріат з вимогою призвати його. І враховуючи, що Сергій професійний страйкболіст його направили в бригаду, де його навички знадобились якнайкраще. А ще наш герой дуже любить свою зброю. Його АК завжди вичищений, та готовий до бою. Крім того, Сергій вніс до своєї зброї низку вдосконалень, які дозволяють влучніше вражати ворога.
– Я ні на хвилину не пошкодував за свій вибір, – каже Сергій. – Так, час від часу тут буває важко. Але… якщо всі сидітимуть по нічним клубам, то що буде з державою?
Перед тим, як піти, я докинув полінце в невеличку пічку, що стоїть на цьому спостережнику. Вогонь запалахкотів веселіше. Сергій знову став біля щілини бійниці. І допоки він вдивляється вдалину і слідкує за ворогом,кожен з вас може спати спокійно або кидати кулі в боулінгу, або… займатись своїми справами.
Тарас Грень
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
