Різдвяна символіка дуже багата і всіляка. Головний атрибут українського святкування Різдва – це, звісно, восьмикутна зірка. Вона символізує народження. Це – символ Бога, символ сонця, символ світла.
Восьмикутна зірка – це дуже давня позитивна символіка сонця. Саме таке походження має колядницька зірка. Цей символ зустрічається фактично в кожному напрямку народного мистецтва з давніх давен – в українських писанках, українській вишивці, народному різбленні, витинанці. В українському народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки 8 – 4 (хрест теж має 4 напрямки).
Християни вважають восьмикутну зірку своїм, християнським символом. Це Віфлеємська зірка (звичай чекання першої зірки у Святвечір). Вісімка – символ восьмого дня (“часу” після часу), символ вічного царювання Месії.
Наступний символ – колядники, як символ пастухів, яким ангели оголосили Радісну Звістку про Народження Ісуса.
Серед найдавніших різдвяних містерій, що збереглися до наших днів, є обряд “водіння кози”. Він відбувається на Свято Маланки (Щедрий вечір) та Василя (Старий Новий рік), 13-14 січня.
В наші дні містерія здійснюється гуртом молоді (раніше це були тільки хлопці), що ходить по хатах із восьмикутною зіркою і з козою. Роль кози, як правило, виконує малий хлопець, зодягнутий у вивернутий кожух з прилаштованими рогами. Нині для багатьох людей сенс цих ритуалів не зовсім зрозумілий. Але ясно, що коза є символом добробуту та родючості:
Де коза ходить, там жито родить,
Де не буває, там вилягає.
Де коза туп-туп, там жита сім куп,
Де коза рогом, там жито стогом.
Де коза хвостом, там жито кустом!
Одночасно коза – це символ воскресіння предків; алегоричний образ чорта, за його образом і подобою; символ малозначущості, скептицизму і недовіри (порівняйте сучасне значення приказки “водити козу“).
Коза – алегоричний образ. Кажуть: “Кози – то чортові вівці. Та й уся подоба у них, як у чорта: і роги, і борода така, як у чорта. Тільки, бажаючи розгледіти її після створення, чорт хотів схопити її за хвіст, та ненароком відірвав його”. Тому відьма боїться кози, а в стайнях, щоб дідько не мучив коней, тримають цапа або козу. Дику козу чорт прижив із своєю жінкою; тому є приказка: “Тебе десь чорт сплодив на дикій козі”. У Біблії козел також асоціюється з нечистою силою: “І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блудять”.
Різдвяний «павук» з соломи. Зроблений із солом”яних трикутників “павук” – це не просто прикраса. Він являє собою своєрідну модель світобудови і вважається гармонізатором простору. Постоявши під павуком, можна позбутися негативу і отримати позитивну енергію з космосу. Тому що ці трикутнички з’єднуються як сигнали.
Окрім магічних впливів, павук дійсно виглядає як незвична прикраса — прозора, легка, геометрично досконала фігура, що рухається від найменшого подиху повітря.
Виготовити ж солом’яного «павучка» досить легко самому. Для цього знадобиться 12 соломин однакової довжини, попередньо вимочених в гарячій воді та просушених. Спочатку за допомогою голки-циганки потрібно одягти на нитку 4 соломини, сформувати квадрат, зафіксувавши край вузлом. Потім, взявши за основу кожне ребро квадратів, зробити 4 трикутники, закріплюючи їх навколо ребра обертами: перший і третій трикутник у бік — до себе, а другий і четвертий — від себе. Наступним кроком буде поетапне з’єднання протилежних трикутників і фіксування їхньої основи. Виходять дві піраміди, з’єднані однією основою.
Саме з таких елементів, малих павучків, складається великий павук, який формується із поетапного поєднання одного, чотирьох, восьми й дванадцяти в одну велику конструкцію.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
