Історія центральної площі країни, яка за більш ніж 100 років декілька разів кардинально змінила свій вигляд, багатогранна та розмаїта.
Про це пише «Хмарочос».
1870
До 1875 року Майдан Незалежності мав назву Хрещатицька площа. Тоді ще не існувало сучасної забудови вулиць Михайлівської та Софіївської, а на площі стояли торгові ряди. На цій фотографії Майдан має вигляд скоріше транзитного простору, ніж центральної точки міста. Це й не дивно – ще багато років центральною площею буде вважатись Софійська.
1910
У 1876 році на Майдані звели будівлю міської думи, а площа отримала назву Думська. На фотографії помітно, що у будинку на першому поверсі також розміщувалися магазини, а перед ним був бульвар. Приблизно в такому вигляді Майдан перебував до 1913 року.
1913
У 1913 році перед будівлею міської думи поставили пам’ятник міністру Петру Столипіну, якого вбили у Київсьому театрі опери та балету за два роки до цього. Київська міська дума, бажаючи вшанувати пам’ять російського державного діяча, спершу посмертно обрала Петра Столипіна почесним громадянином Києва, а згодом прийняла рішення встановити пам’ятник «великому реформатору, вірному слузі царя і Вітчизни».
1930
Після революції та початку доби СРСР пам’ятник Столипіну зруйнували та замінили бюстом Карла Маркса. А міська дума перетворилась на міську раду та виконком. З 1919 до 1935 року площа називалась Радянським майданом.
1934
У 1934 році Хрещатиком та Майданом проходить парад. Ще стоїть пам’ятник Марксу, але він буде демонтований у 1930-х. У такому вигляді площа перебуватиме ще до 1941 року, коли до міста увійдуть німці.
1941
За часів німецької окупації площа мала назву Думська та імені 19 вересня. Башти на будинку міської ради вже немає, як і більшості вікон. Під час окупації радянські війська у підпіллі підірвуть багато будинків на Хрещатику. Також в цей час зруйновані будинки на вулицях Городецького та Інститутській. Хрещатик та Майдан готуються повністю змінити свій вигляд.
1944
Майдан у руїнах, але тут вже проклали тимчасову гілку для вантажного трамвая. Так виглядав Хрещатик після приходу радянських військ. Будівля зліва буде знесена, а замість неї постане Головпоштамт. Будинок справа – міська рада, більше у цій статті ми його не побачимо.
1953
Новий ансамбль Майдану у процесі будівництва. Зліва добудовується Головпоштамт, а замість міської ради постала велика площа. У 1989 році колонни Головпоштамту обваляться і внаслідок цієї трагедії загине 11 людей.
1964
Проміжний статус ансамблю на Майдані. Будинку профспілок ще немає, замість нього стоїть триповерхова будівля дворянського зібрання, яку можна спостерігати ще на фото, зробленому на початку 1870-х.
1982
У 1976-77 роках площу реконструювали та побудували тут станцію метро. На Майдані облаштували фонтани, які будуть тут до початку 2000-х років. Тоді ж замість Будинку дворянського зібрання, який проіснував більше століття (з 1851 року) постав Будинок профспілок.
1988
Майдан за два роки до Незалежності. Хрещатиком їздять тролейбуси, а на площі росте велика кількість дерев. Підземні переходи викладені зсередини жовтою плиткою, яку згодом замінять. У цьому році обвалились колони Головпоштамту.
1990
Починається творення Майдану, як простору громадських протестів. З 1990 року і до сьогодні тут їх будуть десятки. Неформально серед киян площа отримує статус громадського політичного простору. З цим статусом влада буде весь час боротись. Крім Революції на граніті 1990 року тут буде відбуватись акція Україна без Кучми, Помаранчева революція 2004 року, Податковий майдан та Революція Гідності.
2000
Так виглядала інша сторона Майдану у 2000 році. Згодом тут почнеться акція «Україна без Кучми», яка завершиться зіткненням з міліцією біля Адміністрації Президента. А після цього розпочнеться реконструкція площі, яку назвуть «піснею Михайла Поплавського, застиглу у камені».
2001
Майдан з обох боків знаходиться за дерев’яним парканом, тривають будівельні роботи. На місці колишньої міської думи знесуть фонтани, а під землею з’явиться торговельний центр «Глобус». На самому ж Майдані будуть встановлені декілька пам’ятників та «реконструкція» Лядських воріт у Київ.
До 2013 року
Перед нами збірний радянсько-пострадянський архітектурний ансамбль, який є результатом постійної реконструкції центральної площі післявоєнного Києва.
2013
2014
Це Майдан одразу після завершення подій Революції Гідності у березні 2014 року. Будинок профспілок не має вікон, так само, як міська дума у 1941 році. Згодом розпочнеться конкурс «Територія гідності», за результатами якого концепцією-переможцем стала ідея висадити тут дерева та засипати щебнем площу та вулицю Хрещатик. Таким чином, стає реальністю гасло паризької революції 1968 року «Розбирайте бруківку – під нею пляж».
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
