У радянські часи живопис наказали сховати. Алла Мазур буде голосом екскурсій у Національному заповіднику “Софія Київська” Софії Київській знайдені унікальні фрески XVIII-XIX століть.
Про це відкриття повідомила завідувачка сектором Національного заповідника “Софія Київська” Тамара Рясна, пишуть “Факти”.
За її словами, отримати інформацію вдалося завдяки архіву, в якому збереглися дані про проведені реставраційні роботи. Відомо, що після монгольської навали орди на Київську Русь і занепад держави храмом не займалися майже 600 років. Реставрація почалася за митрополита Петра Могили в першій половині XVII сторіччя. У часи правління гетьмана Івана Мазепи храм ґрунтовно перебудували з тогочасними традиціями. Тоді старі фрески не знищили і залишили під товстим шаром фарби.
Факти
Частина композиції “Зішестя Святого Духа на апостолів”
Однак 1843 року стало відомо про те, що в Софії Київській збережено стародавній живопис. Тодішній імператор Микола І наказав все повернути, як було раніше. Але, духовенство було стурбоване тим, що персонажі на фресках благословляють двома перстами, а не трьома, як було прийнято після церковної реформи середини XVII століття.
У радянський час вирішили замалювати фрески. Тоді вважалося, що цінними є тільки ті роботи, які належать до XI століття.
Живопис спробував відстояти один із радянських реставраторів. “Вийшло так, що зараз на композиції під склепіннями собору, на якій зображено 35 з 70 апостолів, один із персонажів має портретну схожість із цим реставратором. У звітах середини 1950-х років є фотографії композиції з апостолами до і після реставрації. Я звернула увагу, що там, де спочатку був зображений худорлявий старець із довгим сивим волоссям, з’явилося обличчя молодої людини з пухкими щоками і зачесаним назад волоссям. Збереглося фото команди, яка працювала тоді над живописом собору. Якщо порівняти обличчя апостола, про якого я сказала, і одного з реставраторів на знімку, ви побачите, що вони дуже схожі”, – розповіла Тамара Рясна.
Факти
Зображені 35 з 70 апостолів. Обведений персонаж, якому один з радянських реставраторів надав свої риси обличчя
Так, на архівних фотографіях можна знайти фреску, на якій зображена біблійна історій “Шлях в Еммаус”, коли апостоли Лука і Клеопа не впізнали Христа, який після воскресіння приєднався до них дорогою в місто Еммаус. Уже на місці під час вечері апостоли дізналися Христа по тому, як Він благословив і надломив хліб. У цей момент Христос став для них невидимим.
Факти
“Шлях в Еммаус”. Христос іде по дорозі з апостолами Лукою і Клеопой
“Обидві ці роботи середини ХІХ століття досить великі – приблизно 30 квадратних метрів кожна, – сказала Рясна. – Слід сказати, що поруч із ними (біля іконостасу) розташований цілий цикл фресок про події, що сталися після розп’яття і воскресіння Ісуса”.
Наразі фахівці знають, що було зафарбовано на склепінні храму. Зокрема, під час реставрації 1950-х на склепінні був знищений вельми цінний напис, ймовірно, зроблений у XVII столітті. “Ми дізналися про те, що він існував, збільшивши один із архівних знімків, зроблених у 1930-ті роки. Напис говорить, що собор почав “сдатися”, тобто будуватися, у 1011 році. Це неймовірно важлива інформація. У літописах зазначаються дві різні дати початку будівництва – 1017 рік і 1035-й. Надія Нікітенко, яка близько сорока років всебічно досліджувала Софійський собор, дійшла висновку: він був закладений раніше – 1011 року князем Володимиром, який хрестив Русь. Графіті, виявлені на стінах собору Надією Миколаївною та заступником генерального директора Національного заповідника “Софія Київська”, доктором історичних наук В’ячеславом Корнієнком підтвердили цю дату”, – додала завідувачка сектором Національного заповідника “Софія Київська”.
За попередньою оцінкою головного реставратора Національного заповідника “Софія Київська” Анатолія Остапчука, відкрити фрески буде непросто.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
