Новий закон дозволив відбирати в українців житло. Майно за борги може стати державним? – цікавляться читачі. Саме на стадії виконавчого провадження є ризик позбутися житла. Але цей ризик мінімальний, переконує юрист.
Фото з відкритих джерел
Борги за комуналку накопичуються шаленими темпами через їх постійне зростання. Рахунки за комуналку не закриті у кожної п’ятої квартири в типовій багатоповерхівці. І навіть тернополяни з середнім і досить високим достатком не завжди поспішають «закрити рахунки» за комунальні послуги. Частина користувачів просто не в змозі оплатити, але й не поспішає оформити реструктуризацію. Інші економлять буквально на всьому, аби в першу чергу заплатити за комуналку. Адже, як з’ясувалось, навіть субсидії відберуть, якщо сума боргу перевищуватиме 340 грн.
Постачальник може позиватись до суду Невже тепер у боржників за рішенням суду нібито можуть заарештувати майно – я про це читала у всеукраїнських ЗМІ, – запитує листом до редакції читачка Оксана Ільчук. – Чула також, що як сума боргу перевищує розмір 10 мінімальних зарплат, виконавча служба має право в рахунок боргу продавати на аукціоні житло боржника, за яке той не в змозі заплатити. Жінка каже, що у їхньому будинку на «Сонячному» – чимало людей, які або не спроможні заплатити, або перебувають за кордоном, або просто «забули» про комуналку, маючи більш нагальні для них проблеми – де знайти випити чи вколотись. У нас дев’ятиповерховий будинок, квартир багато, – пише Оксана Ільчук. – На дошках під під’їздами часто різні служби вивішують списки боржників. Там такі суми! В тому числі і в тих, хто роками перебуває за кордоном. Невже їх всіх можуть позбавити власного житла? Це так і водночас не зовсім так, коментує юрист Олена Степанова. Ми всі є споживачами комунальних послуг, – каже юрист. – Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги і відмовляється сплачувати її добровільно або укласти договір реструктуризації, то постачальник комунальних послуг може звернутись до суду із позовом про стягнення цих коштів. Постачальник комунальних послуг має право вимагати сплати заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних суми боргу, пояснила юрист. Зазвичай такі справи розглядаються за спрощеною процедурою без виклику сторін шляхом видачі судового наказу, – каже Олена Степанова. – Судовий наказ можна оскаржити. І тоді справу розглядають в загальному порядку. Якщо суд виносить рішення про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг, то додатково на споживача покладається обов’язок відшкодувати судовий збір.
Хто і коли може втратити житло Якщо споживач і після набрання рішенням суду законної сили не розраховується із постачальником, то стягненням заборгованості починають займатися виконавці або державні або приватні. Саме на стадії виконавчого провадження є ризик позбутися житла. – Але цей ризик мінімальний, – переконує юсрит. – Адже, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, а зараз це 74 460,00 грн., звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Навіть у разі, якщо сума боргу перевищує 20 мінімальних заробітних плат і відбулося стягнення на житло, дуже важко виселити боржника з житла, запевнила юрист. Положеннями ст. 47 Конституції України та ч. 2 ст. 109 Житлового кодексу передбачено, що громадянам, яких виселяють із житлових приміщень, одночасно надається інше постійне житлове приміщення, – каже Олена Степанова. – Виняток виселення боржника у разі звернення стягнення на житлові приміщення, які він придбав за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення. Постійне житлове приміщення, що надають особі, яку виселяють, має бути зазначено в рішенні суду. Відповідно до положень ст. 113 ЖКУ, надаване громадянам у зв’язку з виселенням інше впорядковане житлове приміщення має розташовуватись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу, підсумувала юрист.
Джерело Пишеш ти
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини