Сповільнися, відпочивай, бався з дітьми, не працюй в неділю, дбай про довкілля. Нікого не навертай, живи і дай жити іншим – Папа Франциск радить, як бути щасливим.
“Живи і дай жити”. – Кожен повинен застосовувати цей принцип.
“Давай себе іншим”. – Люди мають бути відкритті і щедрі навзаєм, бо якщо ти цофаєшся в себе самого, то ризикуєш, стати еґоїстом. А стояча вода легко починає загнивати.
“Поводься в житті спокійно”. Папа Римський, пояснюючи цей принцип, навів приклад з аргентинського роману Рікардо Гуїральдеса, в якій головний герой Дон Сеґунда Сомбра на старість ретроспективно оглядає своє життя: коли той був юнаком, був потоком каміння несучим; дорослим – став стрімкою рікою; на старість, далі рухався, але вже повільно, як вода у ставі. Зізнався, що найбільше йому подобається ця остання картина – треба вміти йти життям з делікатністю, скромністю і спокоєм.
“Май здоровий підхід до відпочинку”. – Ми втратили такі приємності як мистецтво, література чи спільна забава з дітьми. Консумпціоналізм приніс нам постійний неспокій і стрес, люди втратили здорову культуру відпочинку. Їх час поглинається в такому темпі, що вже нема змоги з ніким ним ділитися. “Хоч багато батьків довго працює, мусять знайти час на забаву з дітьми. Родини повинні вимикати телевізори принаймні при їжі, бо хоч телебачення дозволяє нам орієнтуватися у вістях, не дозволяє нам спілкуватися між собою”.
“Неділя має бути святом”. – Працівники повинні мати її вільною, це день для родини.
“Знайдімо нові способи забезпечення молодим людям гідної роботи”. – Всі ми мусимо більш постаратися. Бо молоді, котрі не мають в житті шансів, легко сідають на наркотики і частіше суїцидуються. Не вистачить тільки дати їм їжі. Впевненість, що власною роботою можуть заробити на хліб для родини, дає їм відчуття гідності.
“Поважай природу і опікуйся нею”. – Деградація довкілля – це одне з найбільших викликів, перед якими ми нині стаємо. Однак не задаємо собі безперестанку питання: “Чи необмеженим і деспотичним уживанням природи людство не здійснює самогубства?”.
“Перестань бути негативним”. – Потреба говорити зле про інших означає низьке відчуття самооцінки і замість підвищитися самим, тягнемо донизу інших. Швидко забути про негативні справи є здорово.
“Не навертай; шануй віру інших”. – Людей ми можемо інспірувати, даючи свідчення, однак якнайгірше, що може бути, це паралізуюче навернення: “Говорю до тебе, щоб тебе переконати”. Ні. Кожна людина входить в діалог, виходячи з власної тожсамості. Церква зростає завдяки атракційності, а не наверненню.
“Працюй на користь миру”. – Живемо в часи багатьох воєн, тому заклик до миру має бути сьогодні криком.
Християнський портал КІРІОС