Дзьобачки – це не просто кумедне слово, але й прекрасна салатка. За походженням вони, ніби-то закарпатські, і там вони є чимось схожим до грузинського лобіо – зварені фасолі, заправлені запражкою з цибулі-моркви-паприки, або горіхів-часнику. Але ми зараз будемо говорити не про закарпатські, а про мої дзбьобачки, котрі, сподіваюся, вам засмакують.
З етимологією назви все зрозуміло – готуємо і дзьоб-дзьоб-дзьоб! 🙂 і стораз краще за соняшникове насіння.
Дзьобачки на мій спосіб – це дуже смачно, поживно і легко
Замочити на ніч і зварити фасолю – бажано яськи, але як нема, то можна і іншу, але таку щоб була сипка, не розварювалася, це важливо! Ну або можна купити якусь консервовану фасолю, але не в помідоровому соусі, чи щось типу, а “просто фасолю”.
Селеру порізати соломкою і підсмажити до легкого рум’янцю. Смажити в “режимі картоплі” – тобто не на маленькому вогні, а на такому файному.
Цибулю порізати півкільцями і коли селера з п.2 буде вже легко рум’яна – додати і підсмажити разом із селерою. В самому кінці дати дрібку цукру.
Зеленину петрушки і трошка горіхів посікти дрібонько.
Змішати в мисці фасолю, селеру з цибулею, зеленину з горіхати. Доправити олійкою (трошка), сіллю-перцем (має бути добре поперченою), можна трошка соку з цитрини або бальзаміку. Можна, якщо дуже хочеться квасненького, дати тонконакраяного квашеного огірка або яблуко.
І що ми маємо в результаті – поживну, смачну, локальну, просту але небанальну салатку. Віват мені! А вам – смачного!
Джерело: Пані Стефа
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
