 й Олександра){kind=link}
Український рефері Віктор Фесечко, який входив до суддівської бригади чемпіонського бою британця Ентоні Джошуа (24-2, 22 КО) й Олександра Усика (19-0, 13 КО) ризикував не потрапити на поєдинок у Лондон, який завершився перемогою українця за очками.
Після повернення в Україну Віктор розповів про труднощі з британською візою і своє призначення на поєдинок у Лондон, передає Обозреватель.
– Це ж не я подаю заявку. Знаєте, як у боксерів є рейтинги, так вони є і у суддів. Оцінюють попередні бої, на яких я працював, стабільність. І колегія суддів затверджує. Мені вже потім Аліна Шатернікова подзвонила і сказала, що мене затвердили на бій Джошуа – Усик. І ми відразу зайнялися документами, подалися на візу.
– З британською візою були труднощі?
– Так, візу я отримав уже в останній момент – 23 вересня за годину до закриття візового центру. А 24-го рано-вранці вже вилетів до Лондона. Я не з Києва, тому виїхав із дому на два дні раніше, щоб усе встигнути. Все йшло щільно, впритул і під напругою. Аліна Шатернікова підняла всіх, кого можна було підняти, щоб я був представником від країни Олександра Усика. Адже у суддівській бригаді був і один англієць.
– Це нормальна практика, коли боксують британець і українець, і судді в бригаді з тієї ж країни, а не якісь нейтральні?
– Це так практикується, я вам скажу. Буває, що беруть всіх незалежних. А буває, що беруть одного нейтрального суддю і по людині з країн, які представляють боксери.
– Не секрет, що багато хто переживав з приводу суддівського вердикту, якщо бій триватиме всі 12 раундів. Як ви вважаєте, той факт, що в бригаді був українець, якось вплинув на результат поєдинку?
– Мені важко сказати. Я судив чесно і намагався бути максимально об’єктивним. Як би там не було, все залежить від боксерів. А бій може по-різному закінчитися. Головне – судити об’єктивно і правильно.
– Важкий бій з погляду суддівства?
– Так, напружений. І взагалі вся обстановка на арені дуже напружена для суддів. По-перше, на чужій території і аудиторія переважно британська. По-друге, такий мегафайт. І атмосфера в залі створює тиск. Так, якщо потрапити туди глядачем, то, звичайно, шоу було просто космос. Але для суддівства дуже важко.
Потрібно було повністю абстрагуватися, вимкнути себе від усього і зосередитися на тому, що відбувається в рингу. Тому що те, що відбувається в залі може відвести тебе трошки в бік і пустити сумнів. Тому ти просто впевнено судиш, дивишся, рахуєш. І все.
– Тобто, це ваш найважчий бій?
– Вони були різні, але такий поєдинок випалює тебе зсередини. Сидиш і намагаєшся вловити кожен момент. Тому що боксери весь час рухаються, ухиляються. І є моменти, яких ти навіть не помічаєш.
У нас на семінарі якось була така історія. З метою навчання показували раунд бою. А потім запитують, хто виграв. Ми відповідаємо: “Червоний кут”. Потім нам показують наступний раунд і знову запитують, хто виграв. Ми відповідаємо: “Синій кут”. Після чого нам розповіли, що ми дивилися один і той самий раунд, але під різними кутами, знятий різними камерами. І ось так може бути.
Чому судді можуть давати за один і той самий раунд різні оцінки? Тому що бачать під різним кутом. Зі спини ти дивишся – потрапив, прямо дивишся – у захист потрапив.
– Ви були здивовані такою одностайністю суддів на користь Олександра Усика? Хоча один і віддав йому перемогу із зовсім невеликою різницею – 115:113?
– Щодо бою – перша половина була ще така граюча, очки віддавалися туди-сюди. А у другій половині Усик став повністю домінувати, весь час додавав. І починаючи десь із 7-го раунду, Олександр вигравав бій. Але розумієте, яка ситуація, якщо в суддівстві ти починаєш думати, що все знаєш, то починаєш помилятися. А це дуже небезпечна штука. Тому потрібно повністю вимкнутися. Так, я судив різні бої, але у такій атмосфері – вперше. І тиск ззовні може вплинути. Наприклад, крики в кутах та інше.
– Підмітили, що в останньому раунді гонг пролунав на п’ять секунд раніше, можливо, рятуючи Ентоні Джошуа від нокауту. Таке взагалі практикується, що бій закінчують раніше?
– Ні, не практикується. Але люди теж можуть помилятися через напругу. Можливо, подібне сталося і з рингоносцем. Він собі сидів, дивився бій, а кінцівка там була така – Саня провів вибухову атаку. Може, не спеціально, але людина, яка сидить на гонгу, сіпнулася. Бувають такі неусвідомлені ситуації. Може, десь недосвідчений рингоносець, але вийшло, як вийшло. Найголовніше, що Олександр виграв бій і зробив це впевнено. Одностайним рішенням усіх суддів. Уже без будь-яких сумнівів.
– Ви встигаєте насолодитися красою самого боксу, поки сидите біля рингу? Або йде якийсь постійний підрахунок ударів?
– Я бачу всю картину, але постійно сконцентрований. Коли дивлюся, як глядач, то можу висловити якісь емоції. А тут я прив’язаний і сконцентрований. Коли побачив результат бою, то вийшов і видихнув, що все добре.
– Ви з Олександром Усиком у Лондоні перекинулися хоча б кількома фразами?
– Ми знайомі. Але бажано в моменти бою якомога менше контактувати з бійцями. В Англії до боїв я не спілкувався ні з менеджерами, ні з промоутерами. Нас, суддів, відразу відвели в інший бік. У будь-якому випадку спілкування не потрібне, бо починаєш віддавати якусь перевагу. У Лондоні перед боєм нас привезли на арену, дали телевізор, і всі бої ми дивилися там. Уже після поєдинку ми з Усиком перетнулися в готелі, і я його привітав.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини