У вівторок, 24 серпня, незалежній Україні виповнюється 30 років. За ці роки наша країна обрала шістьох президентів, отримала національну валюту і посіла своє місце як на міжнародній, так і на культурній арені світу.
Переломним моментом в історії стала Революція Гідності, що ознаменувала нову сторінку становлення нації. Але цей вибір дався нелегко – після нього почалася окупація Криму та російська агресія на Донбасі, – пише OBOZREVATEL .
1991 – Незалежність і перший президент
Українці могли б відзначати День Незалежності на рік раніше – 16 липня 1990 року. Саме тоді Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.
Але тільки після серпневого путчу в Москві 24 серпня 1991-го Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності, який відразу набув чинності. Тепер бо зрозуміло, чому вперше синьо-жовтий прапор над Київрадою на Хрещатику підняли 24 липня 1990 року, про що нагадує пам’ятний напис біля флагштока.
Інші події:
- першим президентом держави став Леонід Кравчук;
- Верховна Рада проголосувала за введення національної валюти.
1992 – Україна стала правонаступницею УНР
Сімдесятирічний конфлікт між урядом Української Народної Республіки у вигнанні та УРСР закінчився, коли вже незалежна Україна отримала статус правонаступниці 22 серпня 1992 року.
Того дня президент УНР Микола Плав’юк у присутності глави держави Леоніда Кравчука склав свої повноваження і проголосив Україну правонаступницею УНР. Таким чином було виконано постанову, підписану ще Симоном Петлюрою в 1919 році, про те, що діяльність Державного центру УНР буде припинена, якщо Україна проголосить незалежність.
1993 – Перший мобільний зв’язок
Оператором був UMC, а перший дзвінок здійснив президент Леонід Кравчук за допомогою телефону Motorola Associate-2000, який важив близько пів кілограма.
На той час мати мобілку могли далеко не всі – близько двох тисяч доларів коштував сам апарат, ще тисячу треба було віддати за під’єднання, та й хвилина розмови коштувала близько 1,5 долара. Незважаючи на це через пів року в країні до мобільного зв’язку були під’єднані 2800 абонентів.
1994 – Новий президент і Будапештський меморандум
10 січня українська влада підписала Будапештський меморандум. Міжнародна угода між Україною, США, Росією та Великобританією, за якою наша держава зобов’язувалася позбутися свого ядерного статусу. Причому інші три підписанти давали нам гарантії безпеки.
З його ухваленням Україна, де на той момент був розміщений третій за величиною ядерний потенціал серед усіх держав світу, взяла на себе зобов’язання стати без’ядерною державою – і дуже швидко виконала обіцянку. Уже через півтора року з країни вивезли останню боєголовку.
Проте меморандум мав характер добровільного зобов’язання, не був ратифікований і не передбачав механізму санкцій. Унаслідок чого Росія, як відомо, в 2014 році порушила ці домовленості – окупувавши Крим і почавши військову агресію проти України на сході.
Інші події:
- За підсумками перших в історії країни дострокових президентських виборів переможцем став Леонід Кучма.
- Оксана Баюл виграла золоту медаль з фігурного катання на зимових Олімпійських іграх;
- Сергій Бубка встановив світовий рекорд зі стрибків із жердиною в приміщенні, стрибнувши на висоту 6 м 15 см. Цей рекорд залишався не перевершеним протягом 21 року.
1996 – Конституція та гривня
28 червня 1996 року Україна отримала власну Конституцію. Основний закон ухвалювали в авральному режимі – з 10 ранку 27 червня до 6 ранку 28 червня.
Того ж року ввели в обіг державну валюту. Найцікавіше, що перші зразки гривні виготовили в Канаді, а деякі депутати хотіли назвати гроші “рублями”, “кунами” (в травні 1994-го так назвали свою грошову одиницю в Хорватії) і навіть “українськими доларами”.
За кілька тижнів пройшла грошова реформа, і купонокарбованці замінили на гривні за курсом 100000:1. Гривня з’явилася на світ із неймовірним на сьогодні курсом 1,8 UAH/USD.
1997 – Україна в космосі
У космосі вперше прозвучав гімн України – його вибрав як сигнал будильника 46-річний космонавт Леонід Каденюк. Свій 16-добовий політ він здійснив на американському шатлі “Колумбія”.
Тоді ж біля станції метро “Лук’янівська” в Києві відкрився перший у країні ресторан McDonald`s. Тільки за перший день його відвідали понад 14 тисяч осіб.
А київське “Динамо” завдало найбільшої домашньої поразки ФК “Барселона” за всю історію їхнього виступу в єврокубках. Тоді ж Європа почула ім’я Андрія Шевченка.
2000 – “Касетний скандал”
У листопаді в Таращанському лісі під Києвом знайшли знеголовлене тіло журналіста Георгія Гонгадзе. Через кілька тижнів спікер Олександр Мороз у парламенті оприлюднив “плівки Мельниченка” – аудіозаписи, на яких президент Кучма нібито дає вказівку вбити опозиційного журналіста.
15 грудня розпочалася масова акція “Україна без Кучми”, яка тривала весь наступний рік. Домогтися відставки президента не вдалося, але так званий “Кучмагейт” сильно зіпсував авторитет політика.
2002 – Скнилівська трагедія
27 липня сталася одна з найстрашніших трагедій в українській історії: на військовому аеродромі Скнилів у Львові на глядачів святкового авіашоу впав винищувач Су-27.
Літак під керуванням пілотів Володимира Топонаря і Юрія Єгорова, малюючи в повітрі “косу петлю з поворотом”, не зміг вийти з фігури, оскільки пролітав дуже низько над землею. Багатотонна машина зачепила дерево і, вдарившись крилом об бетон, почала ковзати уздовж землі через льотне поле, зачіпаючи на ходу людей. Після падіння на землю Су-27 вибухнув. Пілоти встигли катапультуватися.
Унаслідок трагедії загинули 77 осіб, серед них 28 дітей. Пілотів звинуватили в недбалості й невиконанні льотного плану. Єгорову дали вісім років (у 2007 році президент Віктор Ющенко скоротив йому термін до трьох), а Топонарю – 14 років. Останній стверджував, що льотне завдання було складено неправильно – мовляв, такі трюки не можна виконувати над глядачами.
2003 – Конфлікт навколо острова Тузла
У кінці вересня РФ зробила першу спробу окупації української території, почавши будівництво дамби до острова Тузла. За лічені дні ця подія переросла в найбільшу кризу російсько-українських відносин на той момент.
Зрештою президент Кучма перервав свій візит до Латинської Америки і терміново повернувся до України, щоб знайти вирішення конфлікту. Крім того, він демонстративно проконтролював спорудження українського прикордонного поста на Тузлі й оглянув у бінокль будівництво російської дамби.
2004 – перша Революція
21 листопада ЦВК оголосила попередні результати другого туру президентських виборів, згідно з якими з перевагою в 3% переміг Віктор Янукович. Прихильники іншого кандидата – Віктора Ющенка – назвали голосування сфальсифікованим.
Наступного дня по всій країні прокотилася хвиля мітингів, яка згодом отримала назву “Помаранчева революція”. У грудні Верховний Суд призначив повторне голосування, за результатами якого перемогу здобув Віктор Ющенко.
Одним із наслідків Помаранчевої революції стало внесення змін до Конституції, згідно з якими Україна стала країною з парламентсько-президентською формою правління.2005 – Євробачення в Україні
Завдяки перемозі Руслани з піснею “Дикі танці” в Києві відбувся ювілейний 50-й фінал конкурсу “Євробачення”.
2008 рік – Економічна криза
У вересні почалося різке падіння курсу гривні. До грудня курс із 5,76 гривні за долар виріс до рекордних 10. Почалися масові скорочення працівників у промисловості та торгових компаніях. Люди панікували, а банки затримували виплати своїм вкладникам. Зрештою курс вдалося повернути до позначки 8 – Україну врятував кредит від МВФ. Але багато громадян так і не змогли повернути свої гроші з банків.
2010 – Янукович став президентом
У лютому Віктор Янукович виграв президентські вибори. Свого основного суперника – Юлію Тимошенко – він обійшов із різницею в 3%.
Уже в квітні новий глава держави пішов на зближення з Кремлем і підписав так звані “Харківські угоди” про продовження терміну базування Чорноморського флоту РФ на території України на 25 років в обмін на знижку на газ.
2012 – Чемпіонат Європи з футболу
Влітку цього року Україна й Польща приймали Євро-2012. В Україні матчі проводилися на стадіонах у Києві, Харкові, Донецьку та Львові.
2013 – Євромайдан
У листопаді Кабінет міністрів на чолі з Миколою Азаровим призупинив підготовку до процесу підписання Угоди про Асоціацію України та ЄС. Це рішення викликало хвилю демонстрацій на підтримку проєвропейського курсу країни. Протести переросли в Революцію після того, як у ніч на 30 листопада на Майдані в Києві силовики жорстоко побили мирних мітингувальників.
Силове протистояння між протестувальниками та силовиками, які охороняли урядовий квартал, призвело до загибелі близько ста осіб у кінці лютого 2014-го. Загиблих майданівців назвали “Небесною Сотнею”.
Революція закінчилася тим, що в лютому президент Віктор Янукович утік до Росії, прихопивши деяких міністрів і чиновників, а Верховну Раду очолили нові політики.2014 – Окупація Криму та війна на Донбасі
Практично в прямому ефірі вся Україна спостерігала за подіями, в які неможливо було повірити: 27 лютого озброєні люди у військовій формі без розпізнавальних знаків захопили будівлю парламенту та уряду Криму і вивісили над нею російський прапор.
16 березня окупанти провели так званий референдум, а 18-го підписали договір про приєднання Криму до Російської Федерації. Ні Україна, ні Євросоюз, ні США, як і більшість країн світу, не визнають “референдум” і вважають півострів тимчасово окупованою територією України.
У квітні того ж року збройні проросійські групи на Донбасі почали захоплення адмінбудівель. Не раз міжнародним співтовариством і спостерігачами було заявлено про присутність російських регулярних військ на сході України, проте офіційно Кремль не визнав свою агресію. У відповідь на це українська сторона оголосила про початок антитерористичної операції із залученням Збройних сил. Війна з Росією триває і сьогодні.
27 січня 2015 Верховна Рада визнала Російську Федерацію країною-агресором.
2015 – Угода про асоціацію між Україною та ЄС
Президент Петро Порошенко підписав політичну частину Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, а економічна частина про створення Зони вільної торгівлі набула чинності на початку 2016 року.
Інші події:
- 9 квітня ухвалений пакет законів про декомунізацію, заборонена діяльність КПУ;
- 4 серпня глава держави підписав закон про Національну поліцію;
- 25 серпня російський суд засудив українського режисера Олега Сенцова до 20 років позбавлення волі.
2016 – Ще одна перемога на “Євробаченні”
Другу перемогу Україні на пісенному конкурсі “Євробачення” принесла Джамала. У Стокгольмі вона виконала пісню “1944” про депортацію кримських татар. Друге і третє місце посіли Австралія та Росія відповідно.
Інші події:
- 1 вересня запрацювала система е-декларацій для державних службовців.
- Дніпропетровськ отримав нове ім’я в рамках декомунізації – прибравши з назви міста другу частину на честь партійного діяча часів СРСР Григорія Петровського, ВР скоротила назву до Дніпро.
- 2017 – Довгоочікуваний безвізДо 11 червня 2017 року мало хто вірив у безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом. Однак нові правила запрацювали, і тільки першого ж дня кордон перетнули 1400 громадян.
2018 – Убивство Гандзюк
31 липня активістку й посадивицю Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою. Вона отримала хімічні опіки понад 35% поверхні тіла. 33-річна дівчина перенесла кілька операцій, проте 4 листопада померла. Після цього по всій країні пройшли протести з вимогами адекватно розслідувати злочин, напади на інших активістів і нарешті встановити замовників.
2019 – Томос для України
5 січня Вселенський патріарх Варфоломій у своїй резиденції в Стамбулі підписав Томос, який проголосив автокефалію Православної церкви України. Її очолив митрополит Єпіфаній. Таким чином наша країна отримала остаточну церковну незалежність від Москви.
2020 – Пандемія
3 березня Україна оголосила про перший підтверджений випадок коронавірусу в чоловіка з Чернівців, який приїхав з Італії. 12 березня зафіксували ще два випадки зараження.
20 лютого в Україну прибув борт з евакуйованими з охопленого коронавірусом Китаю. Їх запланували розмістити в санаторії “Нові Санжари”. В однойменному селищі Полтавської області через це почалися протести місцевих жителів, які пізніше переросли в зіткнення. Одному з поліцейських проломили голову, а автобус із евакуйованими закидали камінням.
12 березня в Україні оголосили загальнонаціональний карантин. Через чотири дні Кабмін зупинив роботу метро, залізничних, авіаційних і автобусних пасажирських перевезень.
6 квітня в країні ввели обов’язкове носіння масок. Українцям заборонили гуляти в парках і зонах відпочинку, виходити на вулицю можна було тільки для відвідування магазину, аптек, лікарень або для прогулянки з собакою. Вся країна практично зупинилася.
З 22 травня уряд запровадив адаптивний карантин – обмеження в регіонах встановлювалися залежно від епідеміологічної ситуації. Ці правила діють й досі.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
