«Іоан Хреститель хрестив водою, тому й день називається Івана Купала», – нерідко саме так пояснюють назву свята 7 липня.
Насправді ж Різдво Іоана Предтечі та «Івана Купала» – це два зовсім різних свята, християнське та язичницьке, які за примхою історії відзначаються поряд, передає Православна Церква України.
7 липня (24 червня ст.ст.) Православна Церква відзначає Різдво святого пророка Іоана, Предтечі і Хрестителя Господнього. Він народився за пів року до Різдва Спасителя, прийшовши у цей світ, щоби підготувати людей до пришестя на землю Христа, «навернути серця батьків до дітей, і непокірних – до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений» (Лк. 1: 17).
Різдво Іоана Хрестителя має велике значення для кожного християнина і не має жодного стосунку до ворожінь, пошуків «чарівної квітки» папороті чи стрибків через багаття – звичних атрибутів язичницького «свята Івана Купала».
Хто ж такий «Іван Купало» і звідки він узявся?
У 1830 році Микола Гоголь написав свій «Вечір проти Івана Купала». Та ще двома століттями раніше це свято ніхто так не називав. Більше того: в принципі не існувало жодного божества, на честь якого могли б назвати ці язичницькі гуляння. Вперше «Купало» згадується у Густинському літописі XVII століття. І, як припускають історики, з’явився він унаслідок помилки літописця, який сприйняв спосіб святкування («купання», «купайла») за ім’я божества.
Язичники поклонялися сонцю, тож не дивно, що їхні масові ігрища та обряди «очищення» вогнем і водою проходили наприкінці червня, у день літнього сонцестояння. Унаслідок введення григоріанського календаря святкування перенеслося на початок липня (що насправді є дивним, адже який сенс поганські ігрища прив‘язувати до церковної традиції), збіглося з християнським святом Різдва Іоана Предтечі та отримало другу частинку своєї назви – «Івана».
У церковному уставі прямо не згадується заборона щодо народних купальських гулянь, однак безперечно заборонені ворожіння, сороміцькі ігрища та стрибання через вогонь як відгомін поганського «обряду очищення». Тож все, що ви робите, робіть свідомо та відповідально, завжди пам’ятаючи, що ви – християни. Тим більше, що нині триває Петрів піст – час для молитви, внутрішнього очищення, покаяння та наближення до Бога.